Кропивничани попрощалися iз загиблими на вiйнi Героями-захисниками.
Про це повiдомляє Кропивницька мiська рада, iнформує Златопiль.
На Алеї почесних воїнських поховань Далекосхiдного кладовища мiстяни провели в останню путь солдатiв Валерiя Хоружого i Олега Скачка, сержанта Андрiя Петринка та молодшого сержанта Дмитра Божка.
Валерiй Хоружий народився 25 травня 1972 року в Олександрiї. Пiсля закiнчення школи вступив на iсторичний факультет Кiровоградського педагогiчного iнституту iменi В. Винниченка, отримав диплом з вiдзнакою, залишився викладати у цьому ж вузi. До 2004 року працював на кафедрi народознавства та iсторiї культури. Був одним iз учасникiв факультетської етнографiчної експедицiї. Студентам вiн запам’ятався iнтелектом, стриманiстю та тонким почуттям гумору.
У 2005 роцi його життя кардинально змiнилося, вiн перейшов працювали в КП «Єлiзавета», знайшов призвання в роботi столяра.
Добра, справедлива, чесна людина, радiв життю, кожну вiльну хвилину придiляв родинi, пишався досягненнями рiдних та близьких. Був любимим батьком i дiдусем.
У лютому 2023 року став до лав Збройних Сил України, пройшов навчання в Нiмеччинi, служив бойовим медиком. Валерiй Хоружий загинув 6 вересня пiд час стрiлецького бою, який точився в районi Клiщiївки Бахмутського району.
Олег Скачко народився в 1974 роцi у Кропивницькому. Закiнчив школу №18, потiм була багаторiчна робота в тролейбусному депо. Мав рiзнобiчнi iнтереси: захоплювався рибалкою, любив технiку, грав на гiтарi, мав гарний голос.
У березнi 2022 року пiшов захищати рiдну землю вiд рашистських нелюдiв. Служив такелажником евакуацiйного взводу ремонтної роти. 28 серпня 2023 року в районi станцiї Мерцалове Донецької областi Олег Скачко разом з побратимами потрапив пiд ворожий обстрiл та отримав несумiснi з життям поранення. Його серце перестало битися 01 вересня 2023 року. Залишилися дружина та мати.
Андрiй Петринко — корiнний кропивничанин. Народився 7 вересня 1971 року, пiсля закiнчення школи №18 та ПТУ №4 пройшов у Сiмферополi строкову вiйськову службу. Потiм було навчання у технiкумi iменi Сая та робота в карному розшуку на посадi оперуповноваженого.
Iз 2014 року бере участь в АТО/ООС, пройшов Дебальцевський котел, виконував бойовi завдання протягом майже всiх дев’яти рокiв вiйни. З початку повномасштабного вторгнення служив старшим стрiльцем-оператором механiзованого вiддiлення. Загинув 03 вересня 2023 року пiд Бахмутом внаслiдок мiнометного обстрiлу.
Досвiдчений воїн, вiрний побратим. У пам’ятi рiдних та близьких Андрiй Петринко назавжди залишиться люблячим сином, батьком, чоловiком.
Дмитро Божок народився 5 вересня 1985 року в Новоархангельську, але шкiльнi та студентськi роки минули в Кропивницькому: закiнчив школу №8, лiцей “Центральний” та ПТУ №9. Працював у супермаркетi “Велмарт” на рiзних посадах.
До лав ЗСУ був мобiлiзований в сiчнi 2023 року, командував бойовою машиною. Загинув 2 вересня пiд Бахмутом, отримавши пiд час мiнометного обстрiлу несумiснi з життям травми. У Воїна залишилась велика родина.
Панахиду за загиблими Героями вiдслужив архiєпископ Кропивницький i Голованiвський Православної церкви України Марк. 
