Вчора, 30 липня, в приміщенні обласної універсальної наукової бібліотеки імені Д. І. Чижевського з усіма охочими зустрілися автори книги: Володимир Поліщук, Сергій Невесьолов та Валентина Сємічева, інженер-будівельник за фахом, передає Златопіль.
Почергово вони розповіли про історію десятка найбільш знакових міських будівель побутового призначення в Кропивницькому, датованих ХІХ та початком ХХ століття.
За цей час вони зазнали певних змін, зокрема, у збільшенні об’ємів з боку фасаду “заселенням” червоної лінії забудови тієї чи іншої вулиці та через будівництво двох та більше надбудов різних архітектурних форм та мансард. 
У передмові до книги вказується наступне:
“Окремі спроби архітекторів та будівельників зберегти в добудовах дух епохи старовинних будівель, можна вважати успішними та такими, що заслуговують на похвалу Приміром, як у випадку добудови готового об’єкту до будівлі колишнього відділення Держбанку на площі Героїв Майдану, чи з добудовою нового об’єкту на будівлі Окружного суду на розі з Великою Пермською В окремих випадках , як ото з добудовою з вулиці Чміленка до будинку Вайсенберга (зараз департамент охорони здоров’я Кіровоградської облдержадміністрації – авт.) на розі вулиць Чміленка та Чорновола архітекторів підвели будівельники, які виявилися неспроможними підібрати цеглу під колір цегли первинного об’єму, не виконали тесання цієї цегли та спростили декор”.
За словами Володимира Поліщука, як одного з авторів книги, окремі будівлі побутового призначення були невдалими і спотворювали, часом через економію коштів, не лиш фасади будівель, а й зовнішній вигляд вулиці чи площі.
Своє чергою, автори пообіцяли не зупинятися на щойно виданій книзі “Будинок кількох архітекторів”, а продовжувати роботу на створенням ще кількох нових проєктів міста Єлисаветграда – Зінов’євська – Кіровограда – Кропивницького.
Залишається додати, що текстові матеріали чудово доповнили унікальні світлини з колекцій Юрія Тютюшкіна, незабутнього Віталія Кривенка та Андрія Губенка, а також документи з фондів Державного архіву в Кіровоградській області та обласного краєзнавчого музею. 
Анатолій Саржевський,
фото автора
