У Кропивницькому 10 липня, відбулася робоча зустріч представників Всеукраїнської Аграрної Ради (ВАР) з народними депутатами та представниками обласної влади, під час якої були обговорені поправки до законопроєкту про запровадження експортного 10% мита на сою та ріпак.
Про це повiдомляє обласна рада, iнформує Златопiль.
Участь у заході взяли перший заступник голови Кіровоградської обласної ради Юрій Семенюк, народний депутат України Ігор Мурдій, а також народний депутат Юрій Кузбит, який приєднався до обговорення в онлайн-форматі.
За словами заступника голови ВАР Дениса Марчука, практика встановлення 10% мита на соєві боби, насіння ріпаку або кользи вже запроваджувалась у 2017 році. Тоді так звані «соєві правки» позбавили агровиробників права на відшкодування ПДВ при експорті сої та ріпаку для компаній, що не є безпосередніми виробниками, що призвело до скорочення посівних площ сої на 34% та щорічних втрат у понад $100 млн.
У травні 2020 року Президент України Володимир Зеленський підписав Закон «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо вдосконалення адміністрування податків, усунення технічних та логічних неузгодженостей у податковому законодавстві» від 16 січня 2020 року №466-ІХ, який скасував «соєві правки» та відновив рівні умови для всіх експортерів сої та ріпаку. Після скасування «соєвих правок» посівні площі, обсяги виробництва та обсяги переробки сої та ріпаку стали одночасно зростати.
Проте тепер ризик повторення негативного сценарію знову на порядку денному. Аграрії стверджують, що нові мита зменшать економічну мотивацію до вирощування олійних культур, викличуть дефіцит сировини для внутрішньої переробки та втрати для економіки загалом.
У зв’язку з цим, Всеукраїнська Аграрна Рада звернулася до народних депутатів, зокрема, й тих, які представляють Кіровоградщину, з проханням поставити «соєві правки» на підтвердження у сесійній залі та проголосувати проти запровадження експортного мита, а також підтримати поправку щодо патронажних дивідендів, запровадження яких, на думку аграріїв, стимулювало б сільгосптоваровиробників об’єднуватися в кооперативи та створило б рівні з великими переробниками умови для малих агровиробників.
