Війна з підступним ворогом забирає життя захисників з Кіровоградщини.
Громади області повідомляють про загибель наших військових, інформує Златопіль.
Кам’янецька громада повідомила про підтвердження смерті Віталія Антоненка, 19.10.1989 року народження.
В сповіщенні повідомляється, що бойовий медик військової частини, молодший сержант Антоненко Віталій Валерійович загинув 3 грудня 2024 року під час виконання бойового завдання на території російської федерації в районі населеного пункту Новоіванівка Курської області.
Щирі співчуття родині та близьким загиблого.
Про час та місце поховання Воїна буде повідомлено додатково.
Смолінська громада повідомила про героїчну загибель нашого Героя, старшого солдата Чорного Олександра Володимировича, 16 жовтня 1984 року народження, жителя с. Новогригорівка.
Прощання з військовослужбовцем відбудеться 29 жовтня 2025 року біля його будинку (с. Новогригорівка).
У нашій Петрівській громаді — знову біль, сльози й непоправна втрата.
23 жовтня 2025 року, в бою за Україну, поблизу села Новоолександрівка Синельниківського району на Дніпропетровщині, героїчно загинув головний сержант-командир гармати 2-го артилерійського взводу 3-ї артилерійської батареї артилерійського дивізіону — Потребенко Віктор Михайлович.
Віктор Михайлович народився 5 грудня 1984 року в селі Олександрівка Олександрійського району Кіровоградської області. У 1998 році разом із мамою та сестрою переїхав до села Луганка, де закінчив 11 класів. Згодом здобув фах у Центрі підготовки і перепідготовки робітничих кадрів №1 у місті Кривий Ріг та чесно працював за обраним ремеслом.
У 2003 році був призваний на строкову службу. Учасник бойових дій в зоні АТО. Працював водієм в агрофірмі «Маріампольська», білазистом у ВАТ «Криворізький гранітний кар’єр» та ТОВ «РУДОМАЙН» звідки був мобілізований.
У 2017 році одружився. Поруч із ним була любляча дружина, залишилися син, маленька донечка-першокласниця, сестра, племінники, які безмежно його любили і яким так не вистачатиме його турботи, голосу і тепла.
Віктор був спокійною, щирою, світлою людиною — із добрим серцем, справедливим характером і великою любов’ю до родини та Батьківщини.
Олександрійська громада отримала сумну звістку – помер Вячеслав Пустовой.
46-річний захисник перебував у Львові – лікувався від отриманих поранень, які отримав під час виконання бойових завдань у районі села Степне Сумської області. 22 жовтня його не стало.
У нього залишилися дружина, двоє синів та брат.
Кетрисанівська громада в жалобі.
Стало відомо про загибель жителя села Тарасівка, військовослужбовця – Похила Андрія Олександровича.
25 жовтня 2025 року стало відомо, що Похил Андрій Олександрович, вірний військовій присязі, загинув у бою за нашу Батьківщину, виявивши мужність і стійкість, 21 квітня 2025 року в районі населеного пункту Олексіївка Волноваського району Донецької області в результаті атаки FPV-дрону з боку противника. Був ідентифікований за результатами тесту-ДНК.
Новоукраїнська громада повідомила, що 23 жовтня 2025 року, під час виконання бойового завдання поблизу населеного пункту Костянтинівка Донецької області, загинув солдат Збройних Сил України – Вишня Владислав Анатолійович, 1997 року народження.
Також у Петрівській громада півідомили, що 23 жовтня 2025 року трагічно загинув учасник бойових дій, молодший сержант ЗСУ – Старинка Артем Костянтинович.
Народився Артем 21 листопада 1992 року в місті Очаків Миколаївської області. Там, біля моря, зростав допитливий і непосидючий хлопчина — відкритий до світу, закоханий у життя.
Із дитинства захоплювався технікою, тому, коли у 2008 році після закінчення школи настав час обирати шлях, без вагань вступив до Центру професійно-технічної освіти, де здобув професію водія автотранспортних засобів.
Згодом доля привела Артема до Петрового Кіровоградської області. Тут він створив сім’ю, у якій народилися донечка і син — найдорожчі серцю скарби.
Життя складалося непросто, але він ніколи не втрачав віри й мужності. Працював сумлінно й відповідально — у Петрівському райавтодорі, Олександрійському управлінні по експлуатації газового господарства, ТОВ “Промгідротехбуд”, ПРАТ “ЦГЗК”, ТОВ “АТБ-Маркет”. Доводилося бути і водієм, і охоронцем, і сторожем — та завжди залишався людиною совісті й честі.
У 2015 році Артем підписав контракт і став до лав Збройних Сил України, виконуючи бойові завдання у зоні АТО.
Коли у лютому 2022 року ворог знову ступив на українську землю, Артем вже у квітні доєднався до лав ЗСУ по мобілізації.
Служив у різних військових частинах, і скрізь, де б не був, залишав по собі світлу пам’ять. Побратими згадують його як надійного, мужнього, доброго й справедливого. Його доброта притягували людей, а внутрішня сила давала впевненість іншим.
З Донеччини він мав передислокуватися на нове місце служби… Але трагічна подія обірвала молоде життя.
Артему назавжди 32…
Наш земляк Харкоміца Олександр Миколайович, 23.11.1982 року народження, з 02.10.2024 року вважався зниклим безвісти. Ідентифікований і вважається загиблим з 02.10.2024 р.
Сумна звістка знову сколихнула Компаніївську громаду
