Кропивничани долучились до написання Всеукраїнського радiодиктанту нацiональної єдностi. Це щорiчна акцiя, присвячена Дню української писемностi та мови, який вiдзначають 9 листопада.
Диктант транслювався в етерi Суспiльного, на Українському радiо i Радiо Культура. Автор тексту – український письменник Юрiй Андрухович. Текст про осiнь. Називається ”Слiдом за пам’яттю”.
Як писали диктант в медичному та педагогiчному унiверситетах розповiдає Суспiльне, iнформує Златопiль.
Перед початком диктанту Юрiй Андрухович сказав про власне хвилювання: ”Надзвичайно хвилююся. Я не знаю, який буде результат, наскiльки мiй диктант сподобається учасникам, але вiн прозвучить”.
Кропивницька фiлiя Донецького медичного унiверситету
Долучились до написання диктанту двоє викладачiв i 20 студентiв фiлiї, серед яких – iноземцi.
Джон Агесiн приїхав з Нiгерiї. За п’ять рокiв у Кропивницькому вивчив українську – розповiв студент:
”Вона дуже мелодiйна, щира. У себе в країнi ми спiлкуємося i англiйською, i юрубаською. Юруба – мелодична мова, має музичнi назви i звуки. Українська теж мелодiйна, i коли читаю вiршi Шевченка, дуже подобається, як мова складається”.
Брат i сестра Зейдун та Ненсi Аль-Жада українську вивчили, коли з батьками емiгрували з-за кордону. Зi слiв Зейдуна, дуже хвилювався перед написанням диктанту:
”Вперше пишу диктант єдностi. Ми з сестрою, думаю, обоє хвилюємось”.
Диктант тривав 20 хвилин. Джон Агесiн подiлився враженнями:
”В третьому абзацi декiлька слiв не зрозумiв. Це мене спонукає ще бiльше читати. Як казали до початку диктанту, щоб гарно написати, треба багато читати. I я зрозумiв, що треба бiльше читати”.
Ненсi Аль-Жада сказала, що вони з братом пiдказували одне одному: ”Загалом, було нескладно, але диктор дуже швидко читав, я не встигала за ним. Та коли вiн перечитав текст, я змогла дещо доставити, дещо дописати”.
Центральноукраїнський державний педагогiчний унiверситет
В унiверситетськiй бiблiотецi писати диктант єдностi зiбрались 36 людей – студенти, викладачi та пенсiонери.
Зi слiв Дар’ї Алєксандрової, диктант єдностi – це один iз способiв показати, що українцi єдинi: ”Так ми пiдтримуємо українську мову”.
Тетяна Шамшур розповiла, що через написання диктанту ”хоче повернутися до свого корiння”:
”Ми вчилися в радянськiй школi, все було русифiковане, ми краще розмовляли росiйською мовою, анiж українською. Українська мова була ”в загонi”. Нинi ж у нас пiдйом нацiональної єдностi i свiдомостi, тому дуже хочемо повернутися до свого корiння”.
Вперше диктант єдностi писала викладачка Iрина Козир:
”Сьогодн день, який пiднiмає дух український, який вселяє надiю в те, що Україна є i буде. Мабуть, сьогоднi день, коли кожен українець намагається пiдтвердити свою iдентифiкацiю, свою любов до України i рiдної мови”.
Пiсля написання, учасниця диктанту Свiтлана Ражева розповiла, що текст їй сподобався, не встигала за швидкiстю диктора:
”Не встигала записувати, дописувала на повторi”.
Дар’ї Голубовськiй текст здався заскладним:
”Не можу сказати, що менi дуже сподобався. Було цiкаво, але трохи складно, бо дуже швидко начитували i я не встигала дещо записати”.
У диктантi автор використав багато складних слiв, сказав професор української мови Свiтлана Ковтюх:
”Як на мене, диктант – середньої складностi, хоч декому може видатися i важким. Насичений i орфограмами, i пунктограмами. Думаю, складним було написання прислiвникiв разом та окремо. Взагалi, написання складних слiв для цього диктанту показове”.
Що вiдомо
Диктант можна перевiрити самому або надiслати на адресу Українського радiо онлайн або офлайн. Текст диктанту оприлюднять на сайтi Українського радiо 11 листопада об 11:00.
