Війна з російським ворогом забрала життя воїнів з Кіровоградщини.
Про це повідомили в громадах області, інформує Златопіль.
Ще одна непоправна втрата для Гайворонської громади.
Пішов із життя Захисник України Ігор Миколайович Запорожчук (позивний – «Хруст»).
Ігор Миколайович народився 8 березня 1972 року в місті Гайворон. З 1980 по 1989 рік навчався у місцевій школі №1. З дитинства вирізнявся любов’ю до музики та футболу.
Після школи вступив до Кіровоградського кооперативного технікуму (1989–1990), де здобував фах за спеціальністю «Заготівля». Згодом продовжив освіту заочно в Олександрійському технікумі за спеціальністю “Юрист”.
З 1990 по 1992 рік проходив строкову службу, а далі — пішов шляхом батька, розпочавши роботу в Гайворонському відділі внутрішніх справ. Цій справі він віддав 20 років життя. У 2012 році вийшов на пенсію, та спокійне життя тривало недовго.
У 2015 році, коли на сході країни палала війна, Ігор добровольцем став на захист рідної землі. Він неодноразово підписував контракти і продовжував службу, бо не міг залишатися осторонь, коли Україна потребувала мужніх синів. З 2018 по 2024 рік ніс службу у Президентському полку.
Брав участь у бойових діях на Донецькому, Маріупольському напрямках під час АТО, обороняв Київ у перші дні повномасштабного вторгнення, потім воював на Сумщині та Харківщині. У 2022 році на Харківському напрямку отримав осколкове поранення. Під час лікування, в 2023 році, з’ясувалося, що війна залишила ще одну невидиму рану — хворобу, з якою він боровся до останнього дня…
Він перемагав у важких боях, долав найстрашніші випробування війни, але хвороба виявилася сильнішою… 28 травня 2025 року його серце перестало битися.
Ігор Миколайович був прикладом справжньої сили, мужності та самовідданості. За своє життя отримав численні нагороди: «20 років сумлінної служби», «За жертву крові в боях за волю України», «Ветеран військової служби», «Учасник АТО», «Ветеран війни», «За взірцевість у військовій службі» ІІІ ступеня.
Знам’янська громада повідомила про втрату захисника.
37- річний воїн віддав життя під час виконання завдання в зоні ведення бойових дій.
Проживав у селищі Знам’янка Друга. Закінчив Знам’янську ЗОШ №-7 та Знам’янське професійно-технічне училище №-12. Працював у Знам’янському вагонному ДЕПО на посаді слюсаря рухомого складу.
Займався футболом. Брав участь у міських, районних та обласних змаганнях. Мав медалі та дипломи. Учасник бойових дій.
Призваний по загальній мобілізації 17.02.2023 року 1 відділом Кропивницького РТЦК та СП Кіровоградської області до В/Ч А4845 на посаду стрільця 2 стрілецького відділення 2 стрілецького взводу 2 стрілецької роти.
З 02.02.2024 року солдат зник безвісти за особливих обставин під час ворожого штурму в районі н. п. Первомайське Покровського району Донецької області.
У війні за незалежність і свободу України загинув житель Компаніївської громади, військовослужбовець Збройних Сил України — майор Голосун Віталій Юрійович.
Віталій народився 15 липня 1990 року в смт Компаніївка.
У 2005 році закінчив Компаніївську загальноосвітню школу І–ІІ ступенів, а в 2007 — Компаніївську загальноосвітню школу І–ІІІ ступенів.
З 2007 по 2012 рік навчався у Національному університеті державної податкової служби України в місті Ірпінь, де здобув спеціальність «Фінанси і кредит».
Після завершення навчання, з грудня 2012 по лютий 2016 року, працював у Компаніївському відділенні Долинської ОДПІ Головного управління ДФС у Кіровоградській області.
У 2015–2020 роках був депутатом Компаніївської районної ради сьомого скликання.
Брав участь в Антитерористичній операції на сході України.
З лютого 2016 року проходив військову службу за контрактом. Обіймав низку відповідальних посад у 4-му відділі Кропивницького районного територіального центру комплектування та соціальної підтримки.
Останнє місце служби — заступник командира 1-го механізованого батальйону з озброєння військової частини А4576.
Це була Людина високої гідності, щирий патріот своєї держави, офіцер, який не словом, а ділом захищав майбутнє кожного з нас.
21 травня 2025 року, під час виконання бойового завдання в районі населеного пункту Юнаківка Сумської області, Віталій загинув внаслідок ворожого обстрілу.
У Віталія залишилися дружина та маленька донечка.
12.04.2025 року зупинилось серце ще одного захисника з Аджамської громади, вірного українського сина, жителя села Аджамка – старшого солдата Андрійчука Юрія Миколайовича, 24.03.1973 року народження.
Народився Юрій Миколайович 24.03.73 року в селі Веселівка. Навчався у Веселівській школі до 5 класу, а з 6 класу перевівся до Аджамської ЗОШ, по закінченню школи проходив строкову службу з 1991 по 1993 в Німеччині. Після строкової продовжив нести службу в лавах ЗСУ на аеродромі Канатово, після розформування частини, перейшов служити до Кропивницького Слідчого ізолятору, звідти і пішов на пенсію.
Після повномаштабного вторгнення був призваний по мобілізації 16 вересня 2024 року до лав 4 прикордонного загону ДПСУ в м. Харькові, інспектор прикордонної служби 2 категорії – кулеметник першої групи інспекторів прикордонної служби другої прикордонної застави.
Загинув 12.04.2025 під час виконання бойового завдання в районі населеного пункту Перовське, Богодухівсього району Харьківської області.
У Юрія залишились батьки, рідні брат, сестра і донька.
28 травня 2025 року, в Олександрівській громаді попрощалися та провели в останню путь нашого Захисника, інспектора прикордонної служби, сержанта Анупрієнка Олексія Миколайовича, який загинув 24 травня 2025 року, поблизу населеного пункту Хотінь, Сумського району, Сумської області.
Народився 19 березня 1998 року в селищі Іванівка, Покровський район, Донецька область.
В 2014 році закінчив 9 класів Іванівської загальноосвітньої школи.
Вступив до Мирноградського гірничного ліцею, в 2019 закінчив навчання, здобув спеціальність машиніст електровоза, електрослюсар підземний.
Працював на шахті «Западній».
10 листопада 2020 року призваний на строкову службу, 29 березня 2023 року підписав контракт, в той же день було присвоєно звання молодший сержант, згодом сержант.
Сім’я під час повномасштабного вторгнення знайшла прихисток в селищі Олександрівка.
8 жовтня 2024 року в районі населеного пункту с. Богоявленка Волноваського району Донецької області, мужньо виконавши військовий обов’язок, в бою за Україну, її свободу і незалежність загинув захисник України, механік- водій Петренко Юрій Григорович, 1983 року народження, житель с. Бірки.
Юрій Петренко вважався безвісти зниклим. Рідні вірили, чекали, але дива не сталося.
Розпорядженням селищного голови на території Олександрівської громади 30 травня оголошено День жалоби.
Церемонія прощання із Юрієм Петренком відбудеться 30 травня 2025 року в с. Бірки.
