Війна з підступним ворогом забирає життя захисників з Кіровоградщини.
Громади області повідомляють про загибель наших військових, інформує Златопіль.
Благовіщенська громада оплакує свого Героя.
Під час виконання бойового завдання із захисту територіальної цілісності Батьківщини, відсічі та стримування збройної агресії російської федерації проти України поблизу населеного пункту Правдине Херсонської області 16 вересня 2022 року загинув житель села Синицівка Бєляєв Дмитро Вікторович.
Більше року Дмитро Вікторович був у числі зниклих безвісти. На жаль, родина отримала підтвердження про втрату сина та брата.
Дмитро Вікторович Бєляєв народився 31 травня 1987 року у с. Синицівка. Після закінчення навчання у Синицівській школі, здобував вищу освіту в Уманському педагогічному університеті, у 2009 році отримав спеціальність вчителя біології, основ сільськогосподарського виробництва, валеології та основ екології .
Свою професійну діяльність розпочав у селі Слюсареве Савранського району Одеської області. Згодом працював за кордоном.
Напередодні повномасштабного вторгнення Дмитро Вікторович повернувся в Україну і у перші дні пішов добровольцем захищати країну.
Захищаючи незалежність і цілісність України від країни-агресора загинув Затьора Володимир Сергійович, старший стрілець-оператор 1 стрілецького відділення 2 стрілецького взводу 2 стрілецької роти, молодший сержант.
Загинув 27 лютого 2024 року в районі села Богданівка Бахмутського району Донецької області, залишившись вірним військовій присязі.
Побузька громада знову в жалобі.
Стало відомо про загибель воїна – Запорожця Ростислава Петровича.
Народився Ростислав Петрович 14.10.1993 року в селі Одая, Голованівського району, Кіровоградської області, навчався в Пушківській загальноосвітній школі. Після закінчення школи Ростислав вступив до Голованівського ПТУ 38 та здобув спеціальність – водій, електрозварювальник.
Був відповідальним, цілеспрямованим, впевненим в собі юнаком, патріотом, який будучи одним з перших мобілізованих, 26.02.2022 року, чекаючи на відправку до військової частини з такими ж відважними воїнами нашої громади, просив: “Лише не забудьте про мене. Я чекаю.”
Маючи звання молодший сержант, потрапивши на війну був водієм-механіком, згодом, пройшовши навчання, військовий став стрільцем-санітаром, пізніше, в квітні 2023 року, після навчання отримав військову спеціальність: бойовий медик 2 механізованого взводу 3 механізованої роти військової частини А0372, А3425.
Так як батько Ростислава помер коли він ще був малим, то Ростислав став маминою та братовою опорою,був взірцевим сином, захисником, авторитетом у побратимів, готовим підставити своє дружнє плече, підтримати інших, відкривши своє чуйне серце.
Захищаючи Батьківщину в запеклих боях з російськими загарбниками на Авдіївському напрямку під час бойового завдання Ростислав отримав важкі поранення, внаслідок яких 04.03.2024 р. помер в Дніпропетровській обласній клінічній лікарні.
