Війна з підступним ворогом забирає життя захисників з Кіровоградщини.
Громади області повідомляють про загибель наших військових, інформує Златопіль.
Кропивницький у жалобі: містяни прощатимуться з Героями-захисниками, які віддали життя за Україну
У п’ятницю, 22 грудня, Кропивницький знову в жалобі. Містяни прощатимуться із земляками–Героями: солдатами Олександром Биндичем, Андрієм Бондаренком та молодшим сержантом Юрієм Залуцьким.
Початок жалобної церемонії на Алеї почесних воїнських поховань Далекосхідного кладовища о 10.00. Тут проведуть в останню путь Олександра Биндича і Андрія Бондаренка.
Прощання із Юрієм Залуцьким розпочнеться о 13.50 на Новолелеківському кладовищі.
Житель Помічнянської громади Мацола Дмитро Володимирович 21.05.1999 року народження під час захисту Батьківщини в зоні виконання бойових завдань героїчно загинув під час артилерійського обстрілу 16.12.2023 в районі населеного пункту Андріївка Донецької області.
Мав звання старшого солдата.
Прощання з Героєм Мацолою Дмитром Володимировичем відбудеться 22 грудня 2023 року.
Сумну звістку отримала Новопразька громада. У бою проти російських окупантів загинув Володимир Агеєнко, 1970 року народження.
Володимир Агеєнко служив командиром механізованого відділення у складі механізованої роти військової частини. Загинув внаслідок ворожого артилерійського обстрілу під час виконання бойового завдання із захисту Батьківщини.
Світловодська громада в скорботі.
Сьогодні надійшла сумна звістка про загибель на фронті молодого Героя Чернова Олександра Анатолійовича.
Народився Олександр 29 червня 1997 року у м. Світловодськ. Навчався у Світловодській школі № 1, після 11-го класу вступив до професійно-технічного училища № 5 на електрозварника. Згодом навчався ВСП «Фаховий коледж Кременчуцького національного університету імені Михайла Остроградського»(технолог металопродукції), після чого закінчив Кременчуцький національний університет імені Михайла Остроградського(бакалавр інженер-технолог металоконструкції).
Після навчання Герой працював на Світловодському заводі залізобетонних виробів майстром виробничого цеху, потім працював охоронцем у супермаркеті «Маркетотпт». Згодом працював в охоронній службі на підприємстві «Королівський смак».
У вільний від роботи час полюбляв займатися важкою атлетикою та цікавився машинами.
22 червня 2023 року був призваний по мобілізації до лав Збройних Сил України. Служив гранатометником, гранатометного відділення 1-го штурмового взводу 10-ї штурмової роти 4-го штурмового батальйону.
Проходив військове навчання в Польщі. У листопаді 2023 року пройшов навчання на гранатометника у м. Київ.
З 6 грудня 2023 року рідним прийшло сповіщення про те, що Олександр зник безвісти під час мінометного обстрілу противником. Того ж дня тіло захисника знайшли в районі н.п. Кліщіївка, Донецької обл.
Новоархангельська громада втратила двох Героїв.
В останню путь провели жителя селища Новоархангельськ, безстрашного воїна Подолюка Володимира Володимировича.
Поховали полеглого воїна на кладовищі, що в районі ПСП «Лан». Тут вже утворилася ціла алея Героїв, загиблих у сучасній визвольній боротьбі за Україну.
Народився Подолюк Володимир Володимирович 2 серпня 1978 року в Новоархангельську. В рідному селищі пройшли його дитячі та юнацькі роки. Тут закінчив Новоархангельську загальноосвітню школу №1 і звідси пішов у самостійне доросле життя.
Володимир Володимирович навчався в Кіровоградському кооперативно-комерційному технікумі імені М.П. Сая, де здобув професію продавця. Та на цьому не зупинився і продовжив навчання, віднайшовши себе ще в одному напрямку діяльності. В листопаді 1999 року він закінчив Кіровоградське державне професійно-технічне училище №9 за професією радіомеханік з обслуговування і ремонту радіотелевізійної апаратури.
В 2010 році Володимир Володимирович створив сім’ю. Був хорошою людиною і гарним господарем. Як і більшість чоловіків полюбляв рибалити. Останнім часом працював на Селищанському цукровому заводі, що діє на Черкащині.
Повістку про призов на військову службу отримав спокійно, не ухиляючись від мобілізації, адже знав — за ним Батьківщина, життя його рідних і близьких. Починаючи з 5 вересня нинішнього року Володимир Володимирович змінив цивільний одяг на військову форму, а в руках міцно стискав сучасний великокаліберний кулемет. Був одним з найкращих бійців 214 спеціальної штурмової бригади ОPFOR.
Бій під селом Богданівка Бахмутського району Донецької області став для нього останнім. 12 грудня 2023 року Подолюк Володимир Володимирович загинув смертю хоробрих.
Живим ланцюгом, ставши на знак поваги, проводжали полеглого Івана Станіславовича Білого в останню путь жителі Новоархангельської громади.
Поховали воїна на кладовищі в районі ПСП «Лан».
Народився Іван Станіславович 10 травня 2000 року в селі Мартинівка, в простій родині, де виховувався п’ятою дитиною.
В дитинстві переїхав з сімֹ’єю до Новоархангельська, зростав хорошою, слухняною, трудолюбивою дитиною. Навчався в загальноосвітній школі №1. Після 9 класів вступив до Торговицького професійно-технічного училища, обравши наймирнішу професію на землі — тракторист-машиніст сільськогосподарського виробництва. Найбільшими захопленнями юнака були рибалка, його улюблений пес та автомобілі.
До служби в армії Іван Станіславович працював водієм вантажівки. У 2018 призвався на строкову службу, був прикордонником. Повернувшись до цивільного життя продовжив шоферувати.
У 2021 переїхав до Черкаської області, де проживав і працював на ПрАТ «Миронівський хлібопродукт» водієм вантажівки. Молодого чоловіка дуже любили і поважали в колективі, адже він був доброю, роботящою, доброзичливою, чесною та справедливою людиною. Його відзначали життєрадісність і гарний настрій, якого не втрачав за будь-яких обставин. Наш земляк мав великі плани на довге та щасливе майбутнє. Він навчався в коледжі, мав намір отримати вищу освіту. Був закоханий, мріяв про затишне сімейне гніздечко та власне авто.
