У війні з російським ворогом загинули захисники з Кіровоградщини.
Про це повідомили громади області, інформує Златопіль.
Захищаючи Україну від російських загарбників загинув гранатометник парашутно-десантної роти, солдат Кучеренко Іван Іванович, мешканець с-ща Капітанівка.
Захиснику було 32 роки.
Іван загинув 11 липня 2023 року під час виконання бойового завдання на Луганщині.
Онуфріївська громада висловлює щирі співчуття родині загиблого під час теракту в Оленівці у липні минулого року захисника Ярослава Анатолійовича Отрока, рідні і друзі чекали його з полону, але, на жаль, дива не трапилося.
Ярослав Отрок народився 15 лютого 2001 року, тривалий час проживав в селі Млинок, тут він навчався в місцевій школі.
Ярослав був щирим патріотом України. З підліткового віку брав активну участь у діяльності багатьох українських молодіжних організацій – від Пласту до Нацкорпусу. У 18 років він вступив до лав полку “Азов”.
Ярослав Отрок, будучи сапером полку “Азов”, брав участь у героїчній обороні Маріуполя. У травні за наказом командування вийшов з “Азовсталі”, потрапивши у полон, де в ніч із 28 на 29 липня 2022 року, попри всі обіцянки й міжнародні гарантії, ворог вчинив масову страту полонених українських захисників.
Захищаючи Україну від російських загарбників, загинув боєць підрозділу ТРО Овсюков Павло Миколайович.
16 липня 2023 року було оголошено Днем жалоби у Новоукраїнський МТГ.
Побузькій громаді стало відомо про загибель молодшого сержанта, жителя Вісті Олександра Сергійовича, який 21.01.1985 року народження.
Навчався та закінчив Побузьку загальноосвітню школу І-ІІІ ступенів. Маючи добрий характер, Олександр після школи пішов навчатися до Мигіївського аграрного коледжу за спеціальністю – ветеринар. Закінчивши коледж, він, як відповідальний юнак, патріот, який любив свою Батьківщину, пройшов строкову службу, де отримав звання – молодший сержант.
Виконавши свій військовий обов’язок, Олександр, повернувся додому та влаштувався працювати машиністом брикетного пресу обпалювального цеху Побузького феронікелевого комбінату.
З березня 2015 року Вістя Олександр був призваний за мобілізацією захищати свою рідну землю від загарбників на сході України – до зони антитерористичної операції, де він, у складі військової частини В 0946, приймав участь у бойових діях до 2016 року.
Після участі в АТО Олександр повернувся до своєї роботи на ТОВ “ПФК”. В лютому 2022 року, маючи вже бойовий досвід, він не зміг залишитися осторонь, а з гарячим, молодечим запалом пішов боротися за правду, волю, незалежність українського народу, з підступним окупантом.
Під час виконання бойового завдання, біля села Правдине, Херсонської області, 16.09.2022 року Вістя Олександр Сергійович загинув.
Ворожа куля обірвала життя Шульгіна Анатолія Юрійовича.
11 липня 2023 року в Запорізькій області внаслідок обстрілу противника командир розвідувального відділення розвідувального взводу 1 батальйону морської піхоти старший сержант Шульгін Анатолій Юрійович отримав поранення, несумісне з життям.
Анатолій Юрійович народився 12 липня 1977 року в селі Богданівці Петрівського району Кіровоградської області. Був учнем Богданівської школи.
По закінченню школи навчався в професійно-технічному училищі. Тримав спеціальність електрогазозварника. Розпочав свою трудову діяльність в Петрівському райспоживтоваристві. Потім працював слюсарем в колгоспі ім. Петровського. З 10 червня 1996 року по 24 грудня 1997 року Анатолій Шульгін проходив строкову військову службу в лавах Збройних сил України.
Після демобілізації з ЗСУ з 1998 року по 2016 рік працював електрогазозварником у Петрівському рудоуправлінні ПрАТ “ЦГЗК” та у ТОВ “Кривбасремонт”.
З 2016 року по березень 2023 року Анатолій Юрійович працював електрогазозварником на приватному підприємстві в Польщі. Повернувся на Україну. 9 травня 2023 року був призваний на військову службу Олександрійським РТ ЦК та СП у Кіровоградській області за контрактом. Пішов захищати рідну землю та своїх рідних від окупанта.
У полеглого героя залишилися мама, дружина, син, дві доньки, онучка, брат з сестрою, племінники.
