Останнiй рiк українцi дивують свiт своєю силою, витримкою та смiливiстю. А нашi волонтери здається не мають кордонiв та перешкод, коли потрiбно допомагати захисникам. Кожна волонтерська спiльнота – це окремий свiт, з виробництва див для воїнiв ЗСУ.
Про один з таких всесвiтiв, що знаходиться у Первозванiвцi, розповiдає Златопiль.
Познайомитися з цими невгамовними бджiлками приїхала координаторка “Мiжнародного штабу допомоги українцям” Марiя Чорна.
“Сiльськi волонтери”, як вони себе називають, зустрiчають гостей на кухнi, де кипить робота: жiнки шаткують капусту, лiплять вареники, натирають буряк та моркву i все це одночасно. Пiд час роботи вони розповiдають з чого все починалося. Як i в бiльшостi українцiв, допомога почалася з плетiння маскувальних сiток.
“На початку повномасштабного вторгнення була розгубленiсть, не знали що робити i куди подiти себе. Але якось я зiдзвонилася з своїми подругами з Вiкторiєю Споденюк i Оленою Грицюк i домовилися пiти в клуб, де вже люди плели сiтки. Ми почали ходити, там нам стало легше, що ми якусь частинку себе вiддаємо нашим хлопцям. Потiм Галина та Вiктор Козаковi надали нам власний будинок, щоб ми готували їжу для хлопцiв. Ми тут готуємо пирiжки, голубцi, сальники вареники, кров’янку, капусту квасимо, робимо моркву та буряк по-корейськи. Влiтку виготовляли багато соку, сушку з фруктiв”, – розповiдає Любов Кривоблоцька.
Всю продукцiю забирають колишнi шахтарi та селяни, якi зараз воюють i приїздять на ротацiю, у вiдпустку чи за машинами.
Всього в будинку в панi Галини працює тридцять жiнок. А поки вони готують смаколики для захисникiв, їх самих годує її чоловiк Вiктор, який готує найсмачнiший у свiтi борщ i капустняк. I Марiя Чорна з гостями мали змогу в цьому переконатися.
“Сiльськi волонтери” з Первозванiвки охопили всi напрямки, адже частина команди допомагає військовим з 14 – го року.
“У нас працює дуже багато надомникiв. Лариса Афанасьєва за весь час сплела бiльше 1000 пар шкарпеток, Iрина Шарапатюк до волонтерства залучає двох малих дiтей. Багато хто працює просто родинами. Є люди, якi займаються транспортним забезпеченням, лiками. Немає такого напрямку, яким би ми не займалися”, розповiдає Ольга Ключнiкова.
А ще цi невгамовнi майстринi роблять чудовi i теплi килимки для вiйськових. Але для цього їм потрiбні матеріали.
“Треба вживанi, старi ковдри, покривала. Ми купуємо рулони водонепроникної основи i плетемо теплi i гарнi килимки. Навiть ватнi ковдри розрiзаємо для цих цiлей. I теплi та веселi килимки готовi!”, – розповiдає Любов Кривоблоцька.
Дивлячись на батькiв, їм активно допомагають i дiтлахи. В залi, де плетуть сiтки, дитячi голоси спiвають “Червону калину”.
“Мої дiтки 11-рiчна Тетянка та 4-рiчний Олександр допомагають нам готувати випiчку, рiзати стрiчки та плести маскувальнi сiтки, вирощувати та збирати врожай i перероблювати його в заготiвки. Також вони створюють патрiотичнi надихаючi малюнки. А потiм ми цi малюнки надсилаємо захисникам”, – розповiдає Iрина Шарапатюк.
Сировину волонтери вирощують кожен на своєму городi, кошти збирають серед своїх, беруть участь ярмарках, печуть i продають пирiжки у селi, аби заробити грошi на потреби ЗСУ. Також допомагають з “Iнгульської шахти”, фермери, рiднi та близькi з-за кордону. Так всiм свiтом у Первозванiвцi наближають Перемогу.
Первозванiвцi передали через панi Марiю для вiйськових сальники, пирiжки, вареники, квашену капусту та іншу смакоту. Цього ж дня смаколики вiд “Сiльських волонтерiв” рушили до наших захисникiв в зону бойових дiй.
В свою чергу волонтери розповiли про свої потреби, якi панi Марiя вирішить вже в наступні свої відвідини.
