У Кропивницькому попрощалися з трьома Героями-земляками на Далекосхідному кладовищі. Андрій Приходько та Денис Завіна загинули на Донеччині, Віталій Корнієнко – на Херсонщині.
Про загиблих земляків йдеться у сюжеті Суспільного, інформує Златопіль.
На Алеї слави зібрались рідні загиблих і ті, хто знав бійців. Андрій Приходько два роки працював у Центрі дитячо-юнацької творчості, розповіла його колега Наталія Долгополова.
“Він був дуже талановитий актор. У нього дар був відчуття музики”.
Мобілізували Андрія Приходька торік у листопаді, згадує тітка бійця Ірина Шейда. Він був навідником аеромобільного відділення. Загинув 3 березня в бою біля села Дубово-Василівка Донецької області. Йому було 45 років.
“Він записався як психолог і сказав, що буде працювати з полоненими, але ж призвали – пішов на навчання в Житомир”.
Говорить, Андрій народився в Київській області. Закінчив педагогічний університет у Кропивницькому. Працював психологом.
Денисові Завіні було 25 років. Після повномасштабного вторгнення Росії пішов захищати Україну добровільно, каже його колега Марина Чухряєва. Був навідником аеромобільного відділення. Загинув 4 березня в бою біля села Дубово-Василівка на Донеччині.
“Він жив із бабусею. Їздив на заробітки в Польщу, а потім повернувся, як почалася війна і пішов на фронт”.
Віталій Корнієнко народився на Херсонщині. Попрощатись з ним прийшла односельчанка Наталія Чепурна, яка нині живе на Кіровоградщини.
“У 2015 році Віталій пішов в АТО служити, завжди воював на Донеччині. Потім на пів року він приїхав у село, працював на сушарці на одному з підприємств Каховського району. після російського вторгнення разом з побратимами знову пішов служити на Донеччину”.
Розмовляла з батьком востаннє телефоном 29 серпня минулого року, каже донька загиблого Віталія Корнієнка Катерина.
“Пишався тим, що він українець, що воює. Під час кожної нашої зустрічі я дарувала йому талісман. Подарувала телефон – і одного разу куля влучили в цей телефон і це його врятувало. Наступного разу я подарувала йому ланцюжок із хрестиком. Коли його почали обстрілювати, цей ланцюжок спав із нього, але він залишився дивом живий”.
Говорить, тато загинув 4 вересня біля села Сухий Ставок Херсонської області. На фронті був механіком-водієм.
