Житель Гайворона Кiровоградської областi Анатолiй Сiчкар висадив 200 саджанцiв берези та 400 саджанцiв дуба у скверi на розi вулиць Богдана Хмельницького та Чернишевського.
Йому допомагали сусiди, розповiв Суспiльному чоловiк, iнформує Златопiль.
“Я народився i вирiс у Гайворонi. У цiй посадцi ми гралися в дитинствi. В минулому роцi тут комунальне пiдприємство почало вирiзати дерева, i я трошки з ними посварився. Але вирiшив посадити новi саджанцi весною. Ми ж живемо тут, до нашого дому 15 метрiв iти”, – розповiв Анатолiй Сiчкар.
Дерева привiз з Бершадського лiсового господарства у Вiнницькiй областi.
“Менi їх дали безкоштовно. Я їм два рази допомагав лiс висаджувати. Приїхав, i ми з сусiдом, Анатолiєм Кузьменко, почали їх садити. А потiм ще одна сусiдка iз сином приєдналась”.
Деревами засадили дiлянку в 200 метрiв квадратних. На це пiшло два днi, розповiв Анатолiй Сiчкар.
“На третiй день приїхали дiти-спортсмени i почали прибирати смiтя та гiлля”.
Чоловiк хоче, щоб сквер назвали на честь воїнiв-iнтернацiоналiстiв.
“Хочу йому надати такий статус, щоб вiн мав захист. Чи ветеранiв вiйни, чи ветеранiв Чорнобиля. Щоб нiхто його не вирiзав. Бо охочих багато”.
Сам Анатолiй Сiчкар – ветеран вiйни в Афганiстанi. Призвали чоловiка у 1983-му роцi.
“Був у прикордонних вiйськах. Це Середньоазiатський прикордонний округ, московський загiн, десантно-штурмова група. Менi багато чого запам’яталось, але найбiлльше – це бiй, який стався з 3 на 4 жовтня 1985-го року. Це був дуже запеклий бiй, вiн тривав з 12-ї ночi i до 12-ти дня. Тодi ми прикривали перевал до кишлака (назва сiльського поселення в Середнiй Азiї, – ред.). Нас було 11 чоловiк. До ранку п’ятьох вiдправили в Душанбе (столиця Таджикистану, – ред.) у госпiталь з пораненнями. У мене стрiляли в упор двiчi, але щоразу не потрапили. У хлопцiв були важкi поранення. У товариша з Кременчука у ногах було тiльки 18 кульових поранень”.
Звiльнився Анатолiй Сiчкар у 1985-му роцi.
ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: В одному з мікрорайонів Кропивницького провели суботник
