Тарасу – 58 років, проживає у селі неподалік м. Олександрія Кіровоградської області. У нього ІІ група інвалідності, хворіє на цукровий діабет та має ряд інших хвороб. Про туберкульоз дізнався випадково під час обстежень.
Під соціальний супровід БО «100 відсотків життя. Кропивницький» чоловік потрапив близько року тому. Уже тоді він розповідав, що туберкульоз лікує довго.
«Тарас да місяці лікував інтенсивну форму туберкульозу у медичному закладі на «Лісовій поляні». Я навідувала його, розповідала про прихильність до лікування. Відповідальний, позитивний, розповідав про своє господарство в селі і бажання швидше одужати. Опісля Тарасу призначили амбулаторне лікування вдома, розписавши схему лікування протитуберкульозними препаратами. Проте двічі лікування було невдалим, змінювалися схеми і підбиралися ліки. Я була поряд і підтримувала, адже морально, для чоловіка це було непросто. Він тримався. Щомісяця здавав проміжні обстеження і нарешті результати покращувались», – розповідає Таня Грибок – соціальна працівниця проєкту «100 відсотків життя та якісних послуг на Кіровоградщині», що підтримано Глобальним фондом.
Протягом лікування благодійна організація підтримувала чоловіка і матеріально. Зокрема, надавала мотиваційні сертифікати на продукти харчування, які він міг взяти безкоштовно у супермаркеті; компенсувала проїзд із села до м. Кропивницького для проходження обстежень; залучала інші партнерські організації для підтримки.
Наприкінці літа чоловік здав останні аналізи. Результати були втшіними. Наразі – туберкульоз в минулому.
«Я дотримувався рекомендацій лікаря, прислухався до порад соціального працівника. Розумів, що це довгий шлях для одужання. Нині це все минулому. Я дякую всім, хто мене підтримав. Я відчував себе не один у боротьбі з захворюванням», – з вдячністю каже Тарас.
Ця історія вкотре нагадує людям, які хворіють на туберкульоз, що варто продовжувати лікування і прислухатися до рекомендацій, адже туберкульоз – виліковний.
