12 липня 2020, неділя

Давньогрецькі міфи у Гаррі Поттері, українських мультиках та класичному мистецтві

Як міфологічні образи давньої Греції проявляються в образотворчому мистецтві

Міф або ж з грецької «mythos» з’являлися разом з живописом на стінах печер палеоліту, разом зі співом і танцем як частина ритуалу. Походження людини та світу пояснювали міфами. Розвиток грецького міфу відбувався вже за інших умов. Він мав свої характерні особливості, свої сюжети, своїх героїв.

Здавалося б у легендах та віруваннях подібні уявлення і мали б залишитися. Але такі історії глибоко проникли в грецький побут. Греки впізнавали своїх богів і героїв та звикали до їх нового реалістичного образу. В античній міфології, у Давній Греції та Римі, численні боги були схожі на людей. Але вони уявлялися досконалішими і прекраснішими. Це ідоли, які зібрали у собі усі ідеальні риси. Це схоже на сучасні уявлення зовнішньої краси зірок чи блогерів.

Безліч зображень на міфологічну тему збереглося в давньогрецькому вазописі. Греки виготовляли прекрасні посудини дуже різних форм і завжди майстерно їх розписували. Давньогрецькі посуд – це звичайні побутові речі, але чудові розписи перетворили їх на справжні твори мистецтва, якими пишаються нині найвідоміші світові музеї.

Окрім зображень на кераміці, сюжети грецьких міфів стали основою монументальних композицій Полігнота, Паррасія, Апеллеса і багатьох інших художників. Про це можна почитати у творах Павсанія «Опис Еллади» і Філострата «Картини». У цих працях описана майстерність і манера тогочасних художників, а також багато варіантів міфів. Побачити міфологічні сюжети ми можемо саме у монументальному живописі і вазописі, який зберігся до наших часів.

За часів епохи полісів, тобто розділення Греції на міста-держави, греки почали будувати величні храми – місце проживання богів. Колони храму, спочатку дерев’яні, прикрашалися безліччю богинь і богів, статуї яких ще довгий час зберігали колоноподібні форму. Подібні колони часом можна побачити й у сучасні архітектурі, яку стилізують під античний стиль. Верхня частина фасаду, яка має назву фронтон, використовували для зображення тих чи інших міфологічних ідей і мотивів. Так, наприклад, на фронтоні храму Артеміди зображена Горгона в оточенні пантер, яка мала відлякувати смерть і всяке зло від житла богів. Мабуть, саме такі приклади архітектури манять туристів у Грецію…

На плитах у стінах архаїчних храмів, які називаються метопи, зображували епізоди грецьких міфів: подвиги Геракла і Тесея, викрадення Діоскурами бика тощо. У самому храмі розміщували статуарні зображення богів. У другій половині V ст. до н. е. з’явилися грандіозні статуї Зевса, Афіни та інших олімпійських богів з мармуру, золота і слонової кістки, що мають величний вигляд. Хоча багато з них не зберіглися, але все є безліч відтворених копій та малюнків. Саме за ними сьогодні можна цікаво вивчати вірування того часу. Усе збережене надбання греків зараз стає основою для створення фільмів, мультфільмів, картин, коміксів тощо.

Образотворчий фонд грецької міфології колосальний: статуї і статуетки, міфологічні сцени, відтворені на фризах і фронтонах храмів, посуді, похоронних стелах, мозаїках, фресках, дзеркалах, різьблених каменях (гемах), монетах тощо. Усе перерахувати неможливо. Міфологія протягом багатовікової історії античного світу давала глобальне натхнення митцям. Існувала ціла епоха відродження античної культури. Вона й мала таку назву «Відродження» або ж «Ренесанс» і тривала XIV — XVII ст.  Художники, скульптори, гравери використовували знання про грецьку міфологію і трактували їх по своєму. Наприклад, поема Данте Аліг’єрі «Божественна комедія» – це найяскравіший приклад літератури основаної на давній міфології.

Найвідоміші твори Боттічеллі й Рафаеля, Мікеланджело й Тиціана основані на міфах. В європейських академіях мистецтв міфологічний жанр вважали «піднесеним», «ідеальним», що втілював уявлення про гармонію і красу. У цьому жанрі творили визнанні класики: Веласкес, Рубенс, Рембрандт. В творах художників епохи Відродження грецькі міфи набувають нової сили. В епоху модерну особливу зацікавленість художники проявляли до міфічних чудовиськ, образи яких активно використовуються в сучасному мистецтві. Напевно чули про Цербера, медузу Горгону, кентаврів, циклопів, сфінксів.  Читали серію книг про Гаррі Поттера? Там було двоє створінь з цього списку!

В українській літературі також є подібний приклад звернення до міфології. Це українська бурлескно-травестійна поема «Енеїда» Івана Котляревського була опублікована 1842 році, але більшість її героїв міфологічні. За основу письменник взяв епос «Енеїда» Вергілія, але додав туди козаків та народні традиції. А українська мультиплікація відтворила історію у яскравому мультику для дорослих. Не дивуйтесь, на цей мультфільм дійсно є обмеження 18+.

У цілому твори присвячені античним сюжетам, належать до міфологічного жанру, у них митці використовували алегорію – інакомовность. До прикладу, образ плодючої Землі чи Правосуддя могли зобразити у вигляді жінки, водяну стихію — у вигляді чоловіка. Давньогрецький бог Марс означав війну, бо був богом війни, бог Посейдон чи наяди — водну стихію; а Фіміда — богиня з терезами, зав’язаними очима і мечем й досі символізує правосуддя.

Міфи – це не тільки як історично первинна форма культури, вони як відбиток зміни духовного життя суспільства. Сутність міфу у тому, що він поєднує людину з силами буття природи або суспільства. У ньому все має живе «обличчя» і природа виступає як світ грізних, але близьких людині міфологічних істот – богів і демонів. В історії культури мистецтво існувало й діяло паралельно з міфом. Через мистецтво людина образно-символічно зображувала основні моменти життя. Мистецтво завжди створює для людини «другу реальність». Залучення до цього світу самовираження і самопізнання особи – це одна з найважливіших потреб людської душі.

Не дивуйтесь, якщо у сучасно телесеріалі чи фільмі побачите ім’я героя міфу древньої Греції або іншого міфологічного вірування. Навіть у XXI столітті прадавня міфологія джерело натхнення для художників, сценаристів, скульпторів тощо. Сучасні люди вже дійшли до переосмислення навіть творів, які спочатку створювалися на основі міфів і вводять елементи сьогодення на класичні роботи. Наприклад, епідемія коронавірусу надихнула зобразити відомих художніх персонажів у масках та з антисептиками.

Крістіна ПОВАЛІЙ,

студетка Центральноукраїнського педагогічного університету ім. В.В.Вінниченка

Давньогрецькі міфи у Гаррі Поттері, українських мультиках та класичному мистецтві
1 голос[ів]

elflora