Для чого потрібен піар Кіровоградському арбітражному управляючому – рецидивісту в Інтернет виданнях?
Історія злочинних схем по незаконному продажу майна з однієї сторони тендітної жінки та одночасно злочинця – рецидивіста бере початок ще з 2011 року коли органами досудового слідства прокуратури Кіровограда Вікторія Андріївна Кундас обвинувачувалась у службовій недбалості.
Почнемо дану незвичайну історію з 03.10.2006, коли арбітражна управляюча Вікторія Андріївна Кундас, яка на той час Ніколаєнко, мабуть, ще не знала поняття рецидиву злочину, та була призначена ліквідатором дочірнього підприємства «Кіровоградбуд – Універсал» ВАТ «Кіровоградбуд», якого визнано банкрутом, а також 26.04.2007 ліквідатором ВАТ «Кіровоградбуд».
Що необхідно пані Вікторії було виконувати відповідно закону та що вона вирішила зробити?
Розглянувши прості вимоги законодавства України, кожен може впевнитись, що Вікторія Андріївна, будучи арбітражним управляючим повинна була управляти та розпоряджатись майном банкрута, здійснювати інвентаризацію майна, формувати та розпоряджатись майном банкрута, вживати законні заходи, спрямовані на пошук, виявлення, повернення та реалізацію майна банкрута для задоволення вимог, включених до реєстру вимог кредиторів, проте маємо тільки здогадуватись чому професійна арбітражна управляюча пані Вікторія не впевнившись в тому, хто є власником площадки, здійснила продаж даної площадки для збору залізобетонних виробів площею 13167 кв. м, розташованого по вул. Мурманській, 29 «З» у м. Кіровограді від імені ВАТ «Кіровоградбуд» ТОВ відповідальністю «Грайнтрейд». Відтак, пані Вікторія, знаючи, що не можна порушувати як Закон України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» так і різні Інструкції чомусь не забажала провести інвентаризацію майна ДП «Кіровоградбуд-Універсал» ВАТ «Кіровоградбуд».
В подальшому 07.08.2007 пані Кундас вирішила виступити перед членами комітету кредиторів ВАТ «Кіровградбуд», запевнивши їх, що ВАТ «Кіровоградбуд» належить площадка для збору залізобетонних виробів та повідомила про знайдене нею, як ліквідатором ВАТ «Кіровоградбуд», нове майно нібито цього підприємства – вищевказану пощадку та включення її до ліквідаційної маси ВАТ «Кіровоградбуд» і можливість реалізувати її ТОВ «Грайнтрейд».
В подальшому, пані Вікторія вирішила не звертати уваги на законодавство та звернулась до виконкому Кіровоградської міської ради, в результаті чого отримала свідоцтво про право власності на нерухоме майно за адресою: м. Кіровоград, вул. Мурманська, 29 «З» . Після чого 09.08.2007 пані Кундас уклала договір купівлі-продажу, виступаючи від імені ВАТ «Кіровоградбуд», за яким продала ТОВ «Грайнтрейд» площадку для збору
залізобетонних виробів площею (!) 13167 кв. м з облаштуванням, за 72331,00 грн.
Мабуть, на думку звичайного громадянина та досвідченого юриста, зрозуміло, що особа, яка отримала ліцензію арбітражного керуючого ще 27.10.2005 є досвідченим професіоналом у своїй діяльності та навіть спросоння може відповісти, що на арбітражного управляючого покладено не самі важкі функції по здійсненню заходів щодо захисту майна боржника, та аналізу фінансової, господарської та інвестиційної діяльності боржника, його становища на ринках, а також зобов’язана діяти сумлінно та розумно з урахуванням інтересів боржника та його кредиторів.
Проте цікаво, коли 22.12.2006 пані Вікторію призначено керуючим санацією ВАТ «Чисті метали» у місті Світловодську, вона знала про настільну Біблію арбітражного управляючого – Закон України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом»? А якщо і досвідчений профі пані Віка не знала, то чому не поцікавилась, що відповідно даного Закону має невеликий ряд обов’язків, які забов’язана неухильно виконувати
В зв’язку з викладеним невідомо, чи знала пані Віка що вона порушує норми, закріплені в Кодексі законів України про працю, коли 17.07.2007 прийняла наказ №63 «По особовому складу», відповідно до якого працівники ВАТ «Чисті метали» підлягали звільненню нібито на підставі п.1 ст.40 КЗпП України. Складно уявити, але вказаний наказ передбачав ознайомлення кожного працівника, який підлягав звільненню, під особистий підпис без визначення конкретної дати звільнення.
Чому такому досвідченому професіоналу, як пані Кундас, не було відомо, що вона порушує норми КЗпП України, фактично діючи безвідповідально, коли зазначила в примітці до наказу №72, що звільнення планується проводити без згоди профспілкового комітету ВАТ «Чисті метали» нібито на підставі абз. 7 ч.1 ст.43-1 КЗпП України (у зв’язку із відсутністю первинної профспілкової організації).
У подальшому, чомусь не впевнившись в існуванні на підприємстві первинної профспілкової організації, Вікторія Андріївна у період з 24.089.07 по 15.10.07 незаконно звільнила (!) 27 працівників ВАТ «Чисті метали» нібито на підставі п.1 ст.40, абз.7 ч.1 ст.43-1 КЗпП України.
У подальшому, протягом 2008 року Світловодським судом скасовано всі 27 накази арбітражної управляючої пані Кундас про звільнення працівників ВАТ «Чисті метали», поновивши на роботі вказаних працівників і стягнено на їх користь заробітної плати за час вимушеного прогулу.
Спілкуючись із поновленими на роботі працівниками, складно навіть передати словами їх радісні емоції, коли 02.02.2009 Світловодський ДВС вказані рішення суду виконані в частині стягнень заробітної плати громадянам на загальну суму (!) 143173,20 грн.
Нам не відомо, як могла такий досвідчений професіонал, безвідповідально відносячись до своїх службових обов’язків, істотно грубо порушити гарантовані Конституцією України та чинним законодавством
права на працю, на соціальне страхування та на пенсійне забезпечення вищевказаних звільнених працівників ВАТ «Чисті метали» та чому, «знаючи» законодавство позбавила останніх наданого їм законодавством України права реалізації та користування трудових гарантій і свобод.
Вищевказана історія нажаль не є видуманою та на підтвердження наших слів, відображена в постанові Ленінського суду м. Кіровограда від 27.04.2011 Діяння Вікторії Андріївни кваліфіковано за ч.2 ст.367 КК України, як неналежне виконання службовою особою своїх службових обов’язків через несумлінне ставлення до них, що спричинило тяжкі наслідки.
В судовому засіданні підсудна Кундас заявила клопотання про звільнення її від кримінальної відповідальності відповідно до Закону України “Про амністію” від 12.12.2008 року, скориставшись тим, що на день набрання чинності вказаним законом перебувала в стані вагітності.
Крім того, нам стало відомо, що пані Вікторії фактично пощастило, оскільки згідно з ст.12 вказаного Закону його дія поширюється на осіб, які вчинили злочини також до дня набрання ним чинності включно.
Таким нехитрим чином пані Вікторія Кундас звільнилась від кримінальної відповідальності на підставі п.б ст.1 Закону України «Про амністію» від 12.12.2008.
Проте, чому Вікторія Андріївна вирішила не зупинятись на гіркому досвіді знайомства із кримінальним законодавством та правоохоронними органами, а також чи відомо їй було поняття рецидив злочину, редакції не відомо, але вже достовірно відомо, що на помилках вчитись вона бажання не має, оскільки не пройшло багато часу від гіркого досвіду, як у вересні даного року слідчим управління МВС Кіровоградської області пані Вікторії Кундас знову пред’явлено підозру у скоєнні злочинів, але вже у більш серйозних умисних злочинах, зокрема у зловживанні своїми повноваженнями особою, яка здійснює професійну діяльність, пов’язану з наданням публічних послуг арбітражного керуючого під час виконання цих функцій, з метою отримання неправомірної вигоди для себе та інших осіб, що спричинило тяжкі наслідки, тобто в скоєнні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 365-2 КК України, а також в складанні та видачі службовою особою завідомо неправдивих офіційних документів, що спричинило тяжкі наслідки, тобто в скоєнні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 366 КК України.
Почнемо нову історію знайомства із кримінальним законодавством пані Вікторії спочатку, а саме з 03.06.2009, коли Господарським судом приватне підприємство «ім. Князя Потьомкіна», що знаходилось в Олександрівському районі, визнано банкрутом та відкрито ліквідаційну процедуру банкрута.
Так, мабуть не знаючи про велику професійність арбітражного управляючого Кундас Вікторії, ухвалою Господарського суду Кіровоградської області від 20.01.2011 призначено пані Кундас ліквідатором
ПП «ім. Князя Потьомкіна», зареєстрованого за адресою: вул. Шкільна, 1, с. Розумівка, Олександрівський район Кіровоградської області.
Проте, не відомо з яких причин, пані Кундас знову вирішила включити нерухоме майно, яке ніколи не було зареєстровано за жодною юридичною та фізичною особою, до ліквідаційної маси ПП «ім. Князя Потьомкіна» з метою його подальшого продажу.
Скажемо, що спосіб для цього вона обрала, м’яко кажучи, дивний. Але про це по порядку.
06 травня 2011 року пані Кундас подала до господарського суду Кіровоградської області звіт ліквідатора, згідно якого ПП «ім. Князя Потьомкіна» не є засновником іншої юридичної особи, за підприємством не зареєстровано права власності на нерухоме майно в Олександрівському районі,
При тому, в даному звіті ліквідатора пані Кундас окремо повідомила про відсутність в підприємства банкрута – ПП «ім. Князя Потьомкіна» у власності або повному господарському віданні майна, яке можна б було включити до складу ліквідаційної маси та реалізувати для задоволення вимог кредиторів.
Проте, яке ж необхідно мати бажання заробити грошей, щоб у пані Кундас виник умисел на включення до ліквідаційної маси ПП ім. Князя Потьомкіна нерухомого майна з метою його подальшого протиправного продажу під видом майна ПП «ім. Князя Потьомкіна», розуміючи при цьому відсутність права власності та реєстрації даного майна за будь-якою фізичною та юридичною особою.
Мабуть маючи позитивний досвід звільнення від кримінальної відповідальності на підставі амністії або з інших причин, пані Вікторія вирішила звернулась до сільської ради щодо присвоєння адрес наведеним об’єктам, в обґрунтування ставлячи те, що майно не має адрес. Не дивно що майно не має жодної адреси, адже дане нерухоме майно ніколи не мало жодного фактичного власника.
Так пані Вікторія всупереч вимог законодавства отримала рішення сільської ради про присвоєння адрес об’єктам нерухомого майна в с. Розумівка: по вул. Гагаріна, 47, 48, 49, 50.
Хочемо звернути увагу наших читачів, що печатки, штампи товарно-матеріальних цінностей, бухгалтерська документація банкрута та жодні інші документи ПП ім. Князя Потьомкіна до пані Кундас ніким не передавалась, як наслідок в неї відсутня була інформація про наявність на балансі підприємства будь-якого рухомого та нерухомого майна. Крім того, в єдино-існуючому документі – статуті ПП ім. Князя Потьомкіна, який існував в ході ліквідації підприємства – банкрута, не зазначено про наявність рухомого та нерухомого майна у приватного підприємства.
В подальшому пані Кундас, з невідомих нікому причин, безпідставно, в інвентаризаційну відомість основних засобів підприємства, без зазначення дати складання та відповідальної особи за збереження основних засобів, а також в рішення № 2 від 29 жовтня 2011 року про затвердження складу
ліквідаційної маси, протиправно внесла інформацію про ліквідаційну масу банкрута в наступному складі: ЗАВ-40 в с. Розумівка, асфальтне покриття критого току в с. Розумівка, критий тік – асфальтне покриття в с. Розумівка Олександрівського району Кіровоградської області.
Цікаво, чи відомо було на той час пані Вікторії вимоги Тимчасового положення про порядок державної реєстрації права власності та інших речових прав на нерухоме майно. Мабуть ні, оскільки пояснити чому при винесенні рішення 29 жовтня 2011 року про затвердження складу ліквідаційної маси, пані арбітражна управляюча послалась на рішення Олександрівського районного суду, яким визнано право власності на нерухоме майно за фізичною особою – Кузьменко С.В., яке нею включено до ліквідаційної маси, при тому, що кожному студенту першокурснику юридичного ВНЗу відомо вимоги ст. 182, ч. 1 ст. 210, ч. 3 та ч. 4 ст. 334 Цивільного кодексу України, чим передбачено, що права на нерухоме майно, які підлягають державній реєстрації, виникають з дня такої реєстрації відповідно до закону.
Поцікавившись вартістю майна, яке пані Кундас включила до інвентаризаційної маси підприємства банкрута, нам стало відомо, ринкова вартість об’єктів оцінки будівель і споруд за адресою: станом на серпень 2012 року вартість даних об’єктів могла складати 721 тис. грн. без врахування ПДВ. Тобто, вартість тільки однієї треті майна, включеного до інвентаризаційної маси підприємства, яке в подальшому нею продано фактично за копійки.
В подальшому, маючи на меті вже чітке бажання розпродати майно пані Кундас В.А. 08 лютого 2012 року згідно договору купівлі-продажу фактично не маючи на те законних підстав, передала у власність фізичній особі нібито належну їй як арбітражному керуючому ПП «ім. Князя Потьомкіна» споруду в с. Розумівка Олександрівського району за грошові кошти в сумі (!) 7,7 тис., реальною вартістю більше 300 тис. грн.
Цікаво, як з таким новим переліком встановлених порушень, пані Кундас спробує знову уникнути кримінальної відповідальності.
Поцікавившись у правоохоронних органів, чи є ще будь-які кримінальні справи відносно Кундас Вікторії, нам стало зрозуміло, що в пані Кундас має великий досвід в злочинних схемах розкрадання майна, оскільки
органами міліції Кіровоградщини також розслідується кримінальне провадження за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 365-2, ч. 2 ст. 366 КК України, за фактом зловживання Кундас В.А. своїми повноваженнями будучи особою, яка здійснює професійну діяльність, пов’язану з наданням публічних послуг арбітражного керуючого таких великих підприємств, як Державне підприємство «Світловодський завод «Калькулятор», ТОВ «Петрівське-Плюс» та ПСП «Лан» тощо.
На даний час досудове розслідування у даному кримінальному провадженні триває.
