Казкова Кіровоградщина, завжди славилась небачиними дурниками, на всю нашу планету. Тому хочу вам розповісти, казку про Андрюшку Бєтмена. То ж краще розпочну з самого початку.
Жив був собі на світі хлопчина. На вигляд наче звичайний, дві руки, дві ноги, та голова без мозгів. Все як у звичайних палітіків, нічого дивного. Тому наш хлопчина вирішив стати чиновником, працювати на благо людям. Простий «в доску» був наш хлопець, завжди зі всіма вічливо спілкувався, прям не людина – а золото. Але то не є правдою, адже ми з вами то знаємо, що не все то золото, що блищить. Вирішив він бути активістом-антикорупціонером, та захищати місто від хапуг і бандюг. Почав імітувати бурхливу діяльність, особливо перед писаками. Імітував, навіть, відчуття справедливості, рівень якого просто на вищому щаблі. Як сказав би Станіславський: «Вірю». Акторська гра була просто уровєнь Божєнька.
Але забув наш Андрюшка, що не ідеальний і він сам, що в нього у самого великі скелети у шафі. То ж давайте і ми з вами туди зазернемо, авось і щось цікаве знайдемо. Андрюшка наш парєнь хоч куди, має багато земель та багацько історій, які мають кримінальний характер. А ну чому б і ні, кожен то хоче зробити грабіжний напад з елементами насилля. Але, слава Богу, не кожен то і робе, в отлічії від Андрюшки. Получив він за то хоч і условку. Але маємо те що маємо, факти то на лице.
Пішовши працювати в палітіку, наш Андрюшка зняв відео про те як же ж він працює, тим самим засвітився і опозорився одночасно на всю країну. Хотілось би зупинитися на тому відео, над то воно вже прикольне, та і не можу я вас залишити без цього сміхотворного звіту Андрюшки. Зняв він епічний відео кліп на пісню репера Єйс Худа, може то його улюблений співак, а може перша пісня знайдена в Гуглі, ніхто того не знає.
Бєтмен наш, любив завжди говорити всяку чуж та пародоксальні речі.Тому мабуть він і казав, що не кабінетний чиновник, сидячі в кабінеті та протираючі штани. Але то є таке. Не спав він ні в день, ні в ночі, та і підлеглим не давав спати, були вони на варті благоустрою нашого міста в день та в ночі. Тепер то мені ясно, хто лазив під моїми вікнами в ночі, а я все грішила на котів.
Одного разу, мабуть то вже від недосипу, показались лавочки нашому Бєтмену гробами. Прибрав він їх з великим шумом та возмущєніями. А взагалі, навіть як би то і була труна-лавка, це ж концептуально. Був би слоган, у нашому місті, «Сядь та спочинь з миром!». Не розумію, навіщо їх було прибирати з міста, де природній радіаційний фон майже як в Чорнобилі. Та й не були вони на ті гроби зхожі, не можуть бути гроби у вигляді детальок з тєтрісу. Мабіть то він прийняв, якийсь прєпарат та почало йому таке чудитись незрозуме.
Але не завжди він був таким хорошим. Ставалися з ним і не дуже гарні історії. Мальчік то він у нас непосидючій та актівнєнький. Коли одного разу, не було в місті Хазяїна Ковбасного, Бєтмен відчув себе головним у казковому місті. Почав він бикувати, ну тобто перевищувати свої повномочія. Почав махати руками, та ще й на кого, на беззахистну жіночку, а вона ж просто хлібчиком торгувала. Є така здогадка, що булочку йому не свіжу продала, ось він і вирішив захистити людей від неї. Хоча нам з вами самим потрібно захищатися від такого Бєтмена.
То ж, отримавши владу у руки та відчуваючи безкарність, Бєтмен Андрюшка вирішив, що закон йому не писанийі все йому не по чьом. Все так же, він використовує бандитські методи, погрози та залякування, ось яке у нашого справєдлівого Бєтмена обличчя. Мораль цієї казочки така, а чи не хватить нам з вами бандитської влади, яка і досі управляє нашим казковим містом?
