Топові онлайн-медіа Кіровоградщини нехай ще не досягнули ідеального гендерного балансу у виборі героїв/героїнь та експертів/експерток у своїх матеріалах, однак вже достатньо наблизились до цього показника. Проаналізувавши по 50 новин з дійовими особами в кожному з п’яти найпопулярніших медіа регіону, ми вийшли на результати присутності в текстах 30% героїнь та 44% експерток. Традиційно аналізували новини, опубліковані на сайтах Гречка, Dozor, Без купюр, Точка доступу і CBN.
Експертні новини
Одразу зауважу – відсоткова присутність експерток у матеріалах топових новинних ЗМІ регіону могла бути навіть вищою. Однак в окремих категоріях, як то спорт чи кримінальні новини, місцеві медійники традиційно звертаються за коментарями та роз’ясненнями до одних і тих сами експертів, не особливо вишукуючи нових спікерів для своїх матеріалів.
Що ж до показників окремих ЗМІ, то два з п’яти досліджуваних нами видань на порядок активніше залучають до співпраці саме екперток. Мова йде про сайти Без купюр та Точка доступу, на шпальтах яких превалювали саме експертки – 60% від усіх запрошених для роз’яснень спікерів.
“У своїй щоденній роботі ми намагаємося дотримуватися гендерного балансу. Проте це стосується, в першу чергу, великих текстів. Якщо ж мова про новини, то у відсотковому співвідношенні ми не рухаємося прямо за чіткими пропорціями. Бо ж це буде трішки абсурдно – не публікувати новину, бо коментує ситуацію чиновник/чиновниця, які наразі не підпадають під квоти. Також додам, що ми постійно вживаємо фемінітиви в своїх матеріалах, і це прописано в редакційній політиці”, – прокоментувала показники видання редакторка “Точки доступу“ Олена Зима.
Що ж до інших видань, то залученість експерток виглядала наступним чином: Dozor – 43%, Гречка – 33%, CBN – 31% від загального числа запрошених експертів та експерток. Саме жіночих голосів звучало більше у питаннях соціальної допомоги, освіти, культури та медицини. При чому в медичних та освітніх питаннях бракувало якраз спікерів-чоловіків.
Кардинально протилежна ситуація з темами війни, кримінальних правопорушень, спорту та бізнесу, де експертки не були представлені взагалі.
Загалом же в 250 матеріалах п’ятірки новинних ЗМІ регіону присутні коментарі 66 експертів та експерток, що достатньо низький показник у порівнянні з іншими регіонами. А все тому, що окремі теми місцевими медійниками розглядались суто з точки зору подієвої подачі, без залучення фахівців, які могли б більш грунтовно пояснити суть того, про що пише видання. Зокрема, без експертних думок лишились теми політики, волонтерства і активізму, а також корупції і антикорупції.
Є в нашому дослідженні й окрема категорія “міжнародні новини”, однак у кропивницьких топових онлайн-виданнях вони взагалі не представлені як окремий піджанр.
Герої та героїні
За час повномасштабного вторгнення слово “герой” асоціативно візуалізує в уяві образ військового, що боронить нашу країну від загарбників. Однак наразі ми говоримо не про це, а, власне, про героїв та героїнь журналістських матеріалів. А також про баланс присутності тих самих героїв та героїнь у новинах місцевих ЗМІ.
Як ми вже згадували на початку, підсумковий розподіл маємо такий: 70% героїв та 30% героїнь, що є вельми хорошим показником, якщо порівнювати з результатами інших регіонів. Більш збалансовану ситуацію маємо на Черкащині, Херсонщині та Рівненщині.
Що ж до внутрішніх показників, то найкраща ситуація з гендерним балансом у видання Гречка – майже 41% героїнь та, відповідно, 59% героїв.
У інших видань ситуація більш розбалансована. Точка доступу – 37% до 63%, CBN – 33% до 67%, Без купюр – 22% до 78% і нарешті Dozor з показником 20% героїнь та 80% героїв.
Розподіл за тематиками фактично повторює ситуацію з залученими експертками. Жінки частіше стають героїнями матеріалів про волонтерство, соціальні проєкти, освіту, культуру та медицину. А от війна, корупція і бізнес мають у новинах місцевих медіа суто чоловіче обличчя. Надзвичайно мало й новин на тему кримінальних правопорушень, надзвичайних ситуацій чи ДТП де саме героїням було виділена головна роль.
Варто зауважити, незважаючи на доволі непогану картину щодо гендерного балансу в новинних матеріалах місцевих ЗМІ, медійники доволі скептичні у питанні створення “штучного балансу”. Мова йде про ситуації, коли задля виконання певних показників доводиться навмисне підшуковувати героїв чи спікерів певної статі.
“Ми намагаємось з увагою ставитись до гендерного балансу, але це стосується більше фокусу уваги, а не добору експертів чи героїв. Тобто вживання фемінітивів, нагадування про те, що у нас не тільки “наші хлопці” на передовій, а й жінки і подібні речі – у нас обов’язкове. Велику увагу приділяємо питанням рівних прав чоловіків та жінок, протидії гендерно обумовленому насильству. Якщо проводимо опитування, то намагаємось зробити текст збалансованим щодо героїв та героїнь.
Проте, коли мова йде про експертів та експерток, ми не маємо розкоші перебирати. Наприклад, днями у нас вийшов великий аналітичний текст щодо ситуації з газом, яка нас очікує у 2023 році. Серед спікерів двоє газівників і довоє експертів. Всі чоловіки. Чи є жінки-експертки у цій тематиці? Очевидно, що так. Але регіональному медіа дуже часто взагалі важко випросити коментар у фахових спеціалістів всеукраїнського рівня. І в умовах щоденного цейтноту шукати експерта певної статі для балансу я не пропоную.
Якщо говорити про місцевий рівень, ми звертаємось до найбільш компетентної особи. Якщо коментувати проблемну ситуацію в освіті у Кропивницькому нам готова начальниця управління освіти, ми не можемо сказати їй: “Ой, а можна прокоментує ваш заступник, бо він нам більше пасує по гендерному балансу в цей текст””, – резюмує редакторка “Гречки” Анастасія Дзюбак.
Павло Лісниченко, регіональний представник ІМІ в Кіровоградській області
