Останні півроку змінили споживання українцями новин. Ні, на жаль, критичніше сприймати інформацію ми не стали. Скоріше, навіть навпаки – готові споживати все, що нам подадуть, витримуючи хіба поділ на свій/чужий відносно видань, що продукують статті, або блогерів, які щохвилини викладають нові пости.
І це не дивно. В умовах війни інформація – це життєво необхідний продукт, який забезпечує розуміння поточного стану справ країни. У вас же теж день починається з перегляду оновлень на телеграм-каналах топових ЗМІ та блогерів? Так? Не здивований.
Та все ж контент, який ми споживали на початку повномасштабного наступу російьких військ і той, що готують для нас новинарі, зараз суттєво відрізняється. По-перше, його стало суттєво менше. А, по-друге, журналісти плюс-мінус почали повертатись до не лише навколовоєнних тематик, даючи можливість хоч час від часу відволіктись від війни. Хоча б ненадовго.
Цього місяця ІМІ дослідило тематику новин регіональних медіа аби зрозуміти, які саме теми є в топі, а які наразі зникли зі стрічок. Для вивчення обрали період з 8 по 12 серпня. Видання традиційно топові на Кіровоградщині: “Гречка”, “Без купюр”, “Точка доступу”, “CBN” та “Dozor”.
Загалом за вказаний період згадана вище п’ятірка опублікувала на сторінках своїх онлайн-видань 323 новини. Найбільше, 84 новини, у “Гречки”, найменше, 42, у “Dozora”. При цьому “CBN”, який зазвичай є лідером за кількістю контенту, цього разу хоч і тримається в трійці лідерів, та все ж до першого місця не дотягнув, опублікувавши за той тиждень 76 новин.
Загалом новини було поділено на 13 умовних тематик: війна, соціальні наслідки війни, волонтерство/активізм, економіка/бізнес, кримінал/надзвичайні ситуації, екологія, позавоєнна соціальна тематика, культура, спорт, права людини, здоров’я/ковід та іше. Власне на це от “інше” і припадає 20,7% всіх випущених за той тиждень матеріалів. Тут тобі і судові справи, і поради по вибору навчальних закладів, і різноманітні заходи чиновників, які й до культури не дотягують і соціалкою не назвеш. Коротше, мішанина тем та інтересів, які зачасту читають в півока, аби не стільки насититись інформацією, скільки поставити собі галочку – “новини почитав”.
У відсотковому вираженні найменше такого “іншого” серед текстів у “Гречки”, найбільше у “Dozora”. Майже третина новин останнього доволі важко підв’язати до однієї з обраних нами рубрик. Приклад, публікація “На Кіровоградщині потоки води замулили ділянки двох доріг (ФОТО)”, що в собі містить півдесятка фотографій доріг, які чистить спецтехніка, та найменування цих самих доріг, які власне й були замулені. Оце й усе.
Показовою є інший бік медалі. Найменше текстів топові видання регіони присвятили політиці. Таких виявилось зовсім небагато. Якщо бути точним – один. Та й та стосувалась не місцевого політичного бомонду чи навіть перепетій всеукраїнського рівня, а міжнародних рішень, прийнятих на користь України. Автором публікації “Сейм Латвії першим визнав росію державою-спонсором тероризму” виявилась журналістка видання “CBN” Мирослава Липа. І хоча міжнародна політика ніколи не була надто популярної темою для місцевих ЗМІ, враховуючи нинішню ситуацію в країні та безпрецедентний рівень допомоги від країн-партнерів, кропивницьким медійникам варто було б частіше знайомити своїх читачів з міжнародними новинами.
Йдемо далі. І має трійку фактично рівних за популярність тематик. Трохи більше 13% у криміналу та надзвичайних ситуацій, а також рівно по 13 відсотків у воєнної тематики та соціалки. Насправді, тут пояснювати нічого й не потрібно. Про останні дві теми читачам завжди було цікаво дізнатись. На них, правда, більше “ставлять” в новинних виданнях “конвеєрного” типу, де віддають перевагу швидким новинам на оновленню стрічки кожні 10-15 хвилин. Для підтримання такого темпу роботи потрібно багато інфоприводів. А де ж їх брати, як не тут.
Ну а війна у нас і так тема номер один. І те, що ЗМІ намагаються відволікти читача від постійного пошуку інформації про здобутки і втрати нашої армії, то це лише тому, що офіційні повідомлення з’являються лише кілька разів на добу, а перетворюватись на рупори анонімних телеграм-каналів ніхто з серйозних видань цілком очікувано не хоче.
Якщо ж порівнювати підходи видань до вибори тем, то одразу стане зрозуміло – у кожного з топових ЗМІ регіону є свій почерк. Для прикладу, “Гречка” найбільше уваги у своїх новинах приділяє волонтерській тематиці: інтерв’ю, репортажі із заходів, огляд волонтерських ініціатив. Усе це складає 19% від загального числа текстів видання. Це найбільший показник серед інших ЗМІ, що потрапили до нашого огляду.
Скажемо більше, його повним антиподом у цьому напрямку є “Dozor” на “сторінках” якого за моніторинговий тиждень не з’явилось жодної новини, присвяченої волонтерам чи активістам регіону. Не знайшлось місця і для спорту, прав людини, політики і здоров’я. Такий от дисонанс. А от про що любить писати “Dozor”, так це про кримінал та теми з розділу “інше”. На ці дві ніші припадає майже 62% всього контенту.
Дещо схожа ситуація з темами у “Без купюр”. В топах той же “кримінал” та “інше”, однак всі інші теми висвітлені на порядок рівномірніше від попереднього видання.
Найбільше ж про війну пишуть новинарники “CBN” – понад 18% від загального числа новин. При цьому журналісти намагаються не лише розповідати місцеві історії, а й доносити ситуацію на фронті так, щоб це відрізнялось від щоденної тонни інформації від блогерів.
Ну і, нарешті, “Точка доступу”. У порівнянні з колегами-конкурентами цей сайт чимало уваги приділяє питанню здоров’я. В тому числі, продовжуючи слідкувати за ситуацією із захворюванням на коронавірус та поширенням мав’ячої віспи.
Як бачимо, кропивницькі топові ЗМІ, хоча й об’єднанні певною регіональною специфікою, все ж мають свої власні особливості. І хоча регіону явно не вистачає новин з міжнародної політичної арени, оглядів економічної ситуації в регіоні, країні та “запорєбріком”, а також екологічних тем, все ж радує, що час від часу такі тексти проскакують. Та й експерименти з жанрами і темами тут вітаються. Не факт, звісно, що всім ті експерименти зайдуть, однак спробувати все ж варто.
Павло Лісниченко, регіональний представник ІМІ у Кіровоградській області
