У той час як, завдяки співпраці ОКВП «Дніпро-Кіровоград» зі Світовим банком і Міжнародним банком реконструкції і розвитку, матеріально-технічна база міських водоканалів оновлюється і модернізується, робота кропивницького водопровідно-каналізаційного господарства залишається на попередньому рівні, пише Рідний Край.
Пориви водопровідних мереж на околицях міста, подалі від очей влади, як і раніше, не ліквідовуються по кілька діб. Хоча, можливо, це вже також прогрес. Жителі Старої Балашівки розповідають, що кілька років тому порив по вулиці Другій Залізничній не ліквідовували кілька місяців.
Свіжий приклад «розторопності» міського водоканалу – порив по вулиці Водогінній в цьому ж районі.
За словами місцевих жителів, порив по вулиці навпроти будинку за номером 24 стався в ніч із суботи на неділю. Й ось уже четвертий день поспіль вода тече майже через усю вулицю аж до річки, розмиваючи і без того жахливу дорогу.
За чотири доби місцями тут уже розмило чималі канави, але працівники водопровідного підприємства не поспішають проводити аварійні роботи з ліквідації пориву.
У вівторок, незадовго до кінця робочого, дня кореспондент «РК» поцікавився в диспетчерській службі міського водоканалу, чи отримували вони заявку щодо пориву по вулиці Водогінній, на що отримали ствердну відповідь.
Щоправда, як з’ясувалося, жителі також не поспішали звертатися до комунальників. Очевидно, сподіваючись один на одного. Заявка до підприємства, за словами диспетчера, надійшла тільки цього дня. Але й працівники підприємства також квапитися не стали.
На запитання, протягом якого часу ліквідують порив, нам відповіли, що через день-другий. Але й у середу ввечері струмки питної води продовжують розмивати вулицю та підживлювати Інгул.
Скільки води марно витекло в річку, сказати складно, але з такою оперативністю працівників водопровідного підприємства і з позицією жителів «моя хата скраю», не дивно, що втрати води по Кропивницькому, за інформацією ОКВП «Дніпро-Кіровоград», становлять понад 40 відсотків.
При цьому далеко не всі здогадуються, що ці втрати закладаються до структури тарифу на воду. Відповідно жителі міста оплачують їх зі своєї кишені.
Порівняно з попередніми роками, це звісно дещо менше – в 2011-му втрати води становили 50 відсотків, але тоді в цілому фінансове навантаження на населення у вигляді комунальних послуг було значно меншим.
Те ж, коли самі ж кропивничани три дні не поспішають повідомляти про порив, покладаючись на сусіда, є яскравим свідченням того, що ми за звичкою критикуємо комунальників, але й самі вчимося ощадливості значно повільніше, ніж зростають тарифи.
