26-го листопада у Кіровоградському державному педагогічному університеті відбулась зустріч студентів із письменником Миколою Івановичем Поровським. Микола Поровський – один з фундаторів Народного Руху України, голова Республіканської Християнської партії, автор ряду книг з національно-патріотичної тематики, член Національної спілки письменників України. Письменник нагороджений Орденами «За заслуги» 1-го та 3-го ступеня, орденами УПЦ КП «Св. Володимира» 1-го та 2-го ступеня.
26-го листопада з його творчістю мали змогу познаомитись також майбутні письменники, студенти філологічного факультету. Микола Іванович розповів, як починав свою літературну кар’єру: починав він з коротких новел, які зазнали критики. Починаючому письменнику сказали, що “це все нікуди не годне, а от оповідання про гори покладіть у шафку на 5 років, а потім дістаньте, погляньте на нього знову і переробіть на повість”. Це дуже зачепило Миколу Івановича, і після цих слів він не писав аж цілих 10 років! Та все ж таки на світ народилась книжка про велич і красу гір “Ополудні сонячного дня”. В українській літературі немає творів, в яких би детально зображувався побут альпіністів, весь захват від сходження на гірську вершину. Трохи цієї теми торкався Анатолій Дімаров, який, до речі, перший дав схвальний відгук на книгу Миколи Івановича. Письменник зачитав студентам найяскравіші епізоди розповіді, чим зацікавив студентів історією і викликав бажання глибше поринути у його творчість.
Також під час зустрічі було презентовано книгу «Бурею битва гриміла», над якою Микола Іванович працював 7 років. У ній розповідається про становлення воїна Української повстанської арімії на прикладі 16-річного юнака, який став джурою Юрка Чуйковського.
Окрім того, що студентів зацікавили книги Миколи Поровського, всі відмітили для себе, яким приємним та говірливим виявився серйозний чоловік у військовій формі, яке в нього немовірне почуття гумору.
[widgetkit id=246]
Також письменник поділився зі студентами секретами своєї творчості
“Ви всі філологи, тому більшість із вас пише або хоч раз намагався писати. – говорить Микола Поровський. – Якщо ви хочете писати прозу, знайте, що секрет творчості в деталях. Аби правдиво написати про війну, потрібно знати не лише сухі факти та дати. Потрібно вміти описати, як розбирають автомат, як сопить кінь. Тоду у читача з’являється довіра.”
Олександра Крикун, для Златополя
