Олександрійський щелепно-лицьовий хірург залишив престижну клініку в Москві, де працював останні 12 років, і пішов на фронт допомагати українцям. Інтерв'ю з лікарем опублікувала Моя Олександрія. Зараз Микола Дрок перебуває вдома, приїхав в 7-денну відпустку. Розповідає про пораненого в ногу англійського журналіста Кріса Нунне. Жартує – це була найбільш пам'ятна подія, тому що при невеликому пораненні іноземець думав, що вмирає.
Про те, чому залишив Москву і поїхав в зону АТО, Микола розповідає вже без посмішки:
"Завжди вважав себе справжнім українським козаком, це обов'язок – Батьківщину захищати".
Його медпункт розташований в Курахово в пристосованому приміщенні на базі відпочинку. Польова клініка обслуговує три підрозділи – батальйони "Січ", "Карпатська Січ" і 93-у бригаду. Як правило, доводиться боротися зі звичайними захворюваннями – застуда, грип, діарея, шкірні грибки, іноді – проблеми з серцем.
– Пораненим ми надаємо тільки першу допомогу, осколки не видаляємо. Наше завдання – зупинити кровотечу і зробити якісну перев'язку, щоб людина нормально перенесла дорогу. Потім їх приймають лікарні Курахово, Краматорська, Слов'янська, а найбільш складні випадки – Дніпропетровськ, Запоріжжя і Київ, – уточнює він.
Микола Дрок в зоні АТО встиг прославитися своїм віком. Він найстарший на всю округу – 61 рік. Як правило, в такому віці ніхто на війну не йде, а він – пішов.
– Обдзвонив тоді всі батальйони, питав, хто готовий мене прийняти. Армія з таким віком зв'язуватися не хоче, добровольці – теж; воліють до 50 років. В кінці-кінців додзвонився в "Січ", де і числюсь начальником медслужби батальйону досі, – розповідає лікар.
Дрок зазначає, що з Москви йому регулярно телефонують, пропонують повернутися в клініку. Є нові пропозиції, від інших клінік. Але він відмовляється, і взагалі – більше в Москву не збирається.
– Після відпустки мене чекають у Києві, де буде організована чергова школа підготовки нового поповнення. Туди поїду. А далі, якщо в моїх послугах буде необхідність, знову на фронт, – говорить Микола Іванович, знімає, крутить у руках, і знову вішає на шию православний хрестик, подарований олександрійським батюшкою перед поїздкою на схід.
