Ситуація, аналогічна до ситуації у Злинці, складається у селі Червоне озеро Долинського району Кіровоградської області. Тут, за словами місцевих, фермер з Новгородки намагається «віджати» 1700 гектар землі державного підприємства – єдиного джерела прибутків села. Одним розчерком пера землі державного підприємства (!) – Кіровоградської філії ДП «Центр сертифікації та експертизи насіння і садивного матеріалу» – мало не перейшли у власність фермера з сусіднього району. Зараз, завдяки судовій тяганині, ситуацію поки що вдалося стабілізувати. Деталі земельного скандалу – нижче.
– Так сталося, що нашу територію повністю, з усіма будинками, територією току, ФАПу, школи, які знаходяться у нас на балансі, Головне управління Держземагенства в Кіровоградській області (нині – Держгеокадастру) взяли і передали фермеру Миколі Монашку. У нас на руках є наказ про передачу близько 1700 гектар в приватні руки. – розповідає Віктор Лапай, директор Кіровоградської філії ДП «Центр сертифікації та експертизи насіння і садивного матеріалу» .
Історію прояснює Юлія Ярошенко, заступник директора Кіровоградської філії ДП.
– Наша проблема виникла доволі давно – ще з 2012 року. Спричинена вона неможливістю переоформлення права постійного користування землею від «Долинської державної сортодослідної станції» до її правонаступника ДП «Центр сертифікації та експертизи насіння і садивного матеріалу». – говорить Юлія Василівна.
За словами заступника директора ДП, 17 червня цього року до підприємства надійшов наказ Головного управління Держгеокадастру в Кіровоградській області про надання дозволу на розроблення документації із землеустрою Монашку Миколі Дмитровичу на площі в 1700 гектарів землі, у тому числі – 1541 га ріллі, пасовища, господарські двори, господарські шляхи, прогони.
– Так сталося, що ця ділянка в 1700 гектарів відноситься до нашої земельної ділянки, що посвідчено нашим державним актом. – розповідає Юлія Ярошенко. – Тобто, нашу земельну ділянку, разом із адміністративним будинком, тракторно-польовою бригадою, школою, ФАПом, пасовищами передали в руки приватній особі. Тобто, ми як кріпаки – усе село опинилося приватних руках. У нас є всі довідки і про те, за ким числилася земля, і хто є правонаступником, але от 17 червня з’ясовується, що приватна особа має право на цю земельну ділянку і розробляє документацію землеустрою.
Крім того, стверджують у державному підприємстві, правоохоронні органи, до яких зверталися аграрії з проханням про допомогу, дають відписки, або взагалі мовчать.
– Буквально недавно, – продовжує заступник директора держпідприємства, – ми отримали лист з обласної прокуратури, де від нас вимагають надати пояснення і надати ряд документів, що стосуються діяльності підприємства.
Прокуратура вимагала надати практично усі документи держпідприємства – відомості про господарську діяльність, збори врожаю, площу. У ДП наголошують, що в прокуратури не було на це жодних підстав і підозрюють, що робилося це для того, аби була змога передати земельну ділянку фермеру.
– На прохання до прокуратури надати постанову чи ухвалу слідчого судді, нам відмовили. – констатує Юлія Василівна. – Крім того, є лист від прокуратури за підписом заступника прокурора області Приходька, який надіслали голові Держземагенства про те, що ми – ліквідовані. Там значиться, що ми – банкрут. Тобто, «Долинську державну сортодослідну станцію» оголосили банкрутом і тим самим наші землі вилучили в запас і передають приватному підприємцю.
– Процедура банкрутства – це зовсім інша процедура. – доповнює керівник ДП Віктор Лапай. – Ми зробили «припинення юридичної особи шляхом реорганізації». У «Долинської державної сортодослідної станції» є правонаступник. Згідно наказу Міністерства, це ДП «Центр…», тобто ми. Якщо ми правонаступник – усі борги переходять до нас і повноваження залишаються у нас. Таким чином, і земля залишається у нас. Проте ми, будучи правонаступником, уже три роки не можемо оформити нашу землю.
Юлія Ярошенко розповідає, що усі документи, у тому числі і передавльний баланс, були надані в реєстраційну службу (щоб здійснити переоформлення землі) і до відділу Держземагенства. Зроблено це було для того, аби показати, що у «Долинської державної сортодослідної станції» є правонаступник і що його господарська діяльність ведеться відповідно до закону. Але усі органи влади, що мають стосунок до проблеми, уперто не помічають реорганізації підприємства і наполягають на тому, що сортодослідну станцію було ліквідовано.
– Крім того, зараз нас ще й звинувачують в самозахваті землі, що державне підприємство самовільно захопило цю земельну ділянку і веде господарську діяльність незаконно, незаконно на ній збагачується. І це при тому, що наше підприємство функціонує по усій Україні – 96 станцій на території держави. – обурюється Юлія Василівна. – Якщо нашу земельну ділянку буде вилучено з державного підприємства, на селі можна ставити хрест.
Зараз на філії ДП «Центр сертифікації та експертизи насіння і садивного матеріалу» у Долинському районі працює 40 робітників. Якщо у держпідприємства землю заберуть, 40 родин залишиться без роботи. Крім того, лише на підтримці ДП тримаються об’єкти соціальної сфери в селі. Для села це, практично, єдине джерело доходу.
Настрої в селі на Долинщині багато в чому нагадують настрої в Злинці: люди готові формувати загони самооборони, аби захищати свою землю. На щастя, поки що в загонах самооборони потреби немає, адже керівництво державного підприємства у судовому процесу уже добилося результатів – зокрема, Держземагенству судом наразі заборонено вчиняти будь які-дії з цією землею. Більше того, суд зобов’язав Держземагенство провести реєстрацію цієї землі.
Також керівники держпідприємства зверталися по допомогу в Долинську РДА, їздили на зустріч із заступником голови ОДА Сергієм Коваленком. Спілкувалися навіть з начальником ГУ Держегеокадастру в області. Справа, здавалося б, зрушила з мертвої точки.
– Але поки йде судова справа, – говорить Юлія Ярошенко, – до нас приїжджають «спеціалісти з прокуратури», які щось хочуть вивідати, щось довести…
– Приїхав до нас слідчий прокуратури і оперуповноважений. – доповнює Віктор Лапай (на фото зверху). – Я попросив їх представитися під диктофонний запис. Вони обоє одразу вискочили з кабінету.
Також, стверджує керівництво ДП, на держпідприємство «заглядали» спеціалісти з Управління протидії злочинам в сфері економіки УМВС України в Кіровоградській області.
– Наша скарга не непереоформлення землі вилилось нам у те, що ми повинні були надати інформацію про кількість техніки в господарстві, суми грошових коштів, виділених на обробіток землі, кількість зібраного врожаю… Який це має стосунок до того, що нашу земельну ділянку не переоформлюють? – говорить Юлія Ярошенко. – Виникає єдина думка: це робиться для того, щоб наказ про передачу землі Миколі Монашку довести до логічного завершення.
У держпідприємстві зізнаються: із Миколою Монашком вони знайомі. Він доволі часто приїжджав на поля ДП без довзовлу.
– Він мав і розмову з Юлією Василівною. – говорить Віктор Лапай. – Пропонував їй «покататися», питав «хто ти тут така», говорив «я тут цар», «ви тут ніхто», «все буде як я захочу».
Віктор Лапай натякає: заступнику директора держпідприємства від пана Монашка надходили «пропозиції до співпраці», але Юлія Ярошенко від них відмовилася.
Микола Монашок – досить відомий на Кіровоградщині аграрій. Основні його активи зосереджені у сусідньому з Долинським Новгородківському районі. Більше того, Микола Монашок був депутатом Кіровоградської обласної ради і навіть входив до постійної комісії обласної ради з питань агропромислового розвитку та земельних відносин.
У селі на Долинщині поки що блокпостів немає: керівники підприємства обіцяють тримати ситуацію під контролем. Усі сподіваються, що увага ЗМІ і громади до проблем, допоможе вирішити питання на користь людей.
Наш кор..
Редакція «Златополя» готова опублікувати думки і версії подій усіх фігурантів даної публікації
