Согодні, 1 червня, у день народження письменника Володимира Бровченка на його батьківщині в Малій Висці, що на Кірвооградщині, у приміщенні Маловисківської районної бібліотеки ім.Лесі Українки відкрили літературну вітальню українського поета і громадського діяча.
Про це інформує кореспондент Златополя у Малій Висці, Кіровоградська область.
В урочистостях з цієї нагоди взяли участь голова районної ради Світлана Сосновська і голова райдержадміністрації Павло Сорока, завдяки ініціативі яких і стало можливим облаштування в одній кімнат книгозбірні такої вітальні.
Володимир Бровченко народився 1 червня 1931 року. Після закінчення середньої школи вступив до Одеського технологічного інституту харчової та холодильної промисловості. Саме в студентські часи, 1951 року, у Маловисківській районній газеті опубліковано першого його вірша «Хліб». По закінченні інституту працював інженером-механіком консервного комбінату в Херсоні. Згодом став організатором і першим редактором херсонської обласної молодіжної газети (нині — «Новий день»). У газеті працював до 1961 р.
Перша поетична збірка «Шумлять жита» побачила світ в Одесі 1956 року. 3 цією книжкою 1958 року Володимира Бровченка прийняли до Спілки письменників України.
У 1973–1979 рр. — головний редактор журналу «Дніпро», з 1979 р. по 1991 (у зв'язку з виходом на пенсію) — голова правління Товариства культурних зв'язків з українцями за кордоном. Активно працював у громадських організаціях: Українському фонді культури, Українській раді миру, Товаристві «Україна — світ», входячи до складу їх президій.
За 50 років літературної праці В.Я Бровченком було написано і видано понад 30 книжок: «Зустрічайте сонце» (1959), «Скеля Любові» (1964), «Нерозстріляні зорі» (1966), «Перелоги» (1968), «На крилах вечорів» (1971), «Думна гора» (1975), «Вічний жайвір» (1977), «Зошит з-під каменя» (1980), «Найдорожче» (1981), «Повернення з літа» (1985), роман у віршах «Як Мамай до Канади їздив» (1984), збірник пісень «Вірність» (1980) та ін.
Твори друкувалися в перекладах багатьма мовами народів колишнього СРСР. Три збірки поезій у перекладі російською побачили світ у Москві. Вірші видавалися англійською, німецькою, румунською мовами. Проблемами художньої літератури, видавничими справами займався у період роботи в структурах ЦК КПУ у 1960-ті — на початку 70-х pp.
1991 року фірма «Мелодія» випустила платівку-гігант пісень на вірші В. Бровченка «Згадай мене». У творчій співпраці з відомими композиторами О. Білашем, В. Буевським, Л. Дичко, О. Левицьким, С. Козаком, братом Павлом Бровченком, К. Мясковим, В. Мовчаном написав низку пісень, які звучать у концертах, на радіо і телебаченні, входять до репертуару знаних співаків, хорових колективів.
За збірку поезій «Страсний четвер» у 1994 р. удостоєний міжнародної премії ім. В. Винниченка. Збірку віршів «Презентація з молитвою» відзначено премією імені Павла Тичини (2004 p.). За вагомий особистий внесок у примноження національних духовних надбань, високий професіоналізм В.Я.Бровченку присвоєно почесне звання «Заслужений діяч мистецтв України», нагороджено орденом «За заслуги» III ступеня.
Остання книга Володимира Яковича Бровченка побачила світ у 2005 році. Це спогади поета «Вікнина», що охоплюють період від 30-х років минулого століття до початку XXI.
Помер Володимир Якович у Києві 20 серпня 2013 року.
Фото – Златопіль
