У художньо-меморіальному музеї О.Осмьоркіна, що в Кропивницькому, в рамках мистецьких заходів, присвячених відзначенню 125-річного ювілею видатного земляка – художника і педагога Олександра Олександровича Осмьоркіна, презентовано унікальну виставку “В дзеркалі часу…”
Про це інформує Златопіль із посиланням на офіційний портал Кіровоградської міськради.
Експозицію виставки складають понад тридцять мистецьких доробків відомих художників кінця ХІХ – початку ХХ ст. – випускників майстерні професора живопису О.Осмьоркіна в Ленінградському інституті живопису, скульптури та архітектури ім. І.Рєпіна та Московському художньому інституті ім. В.Сурікова. Цю рідкісну колекцію картин 1930 – 1980 рр., які були подаровані особисто авторами музею свого вчителя, зібрав і передав Російський фонд культури в 1994 році, напередодні відкриття художньо-меморіального музею О.Осмьоркіна.
На виставці представлено чимало жіночих портретів. Жінка завжди приваблювала художників своєю загадковістю, пластикою, грацією, різнобарвністю характерів. Для О.Осмьоркіна тема жіночого образу мала особливе значення, у написаних ним жіночих портретах знайшли яскраве відображення неокласичні тенденції, притаманні творчому пошуку живописця.
Подихом живого оптимізму, надією та яскравістю фарб насичений твір народного художника Білорусії Євгена Зайцева «Портрет Людмили» 1984 р . Золотавим колоритом сонячного світла наповнений етюд ще одного білоруського митця Федора Дорошевича «Перший успіх»1968р. Непідробну захопленість і повагу до образу жінки можна побачити в «Оголеній» 1982 р. роботи Вільгельма Лєвіка, живописця, літератора, відомого перекладача, доброго друга родини Тарковських.
Особливе місце в експозиції посідають твори художника Олексія Жарова. Жіночі образи в його картинах постають як живе відлуння часу 1940-1950 років, з його трагічністю, театральністю і, у той же час, надією на краще майбутнє.
Своєрідним поглядом жінки-художника крізь призму власного світобачення є мрійливі, грайливі, сповнені задуму або домашнього спокою, портретні зображення, виконані Ольгою Богаєвською «Портрет Наталки Першиної» 1986 р., Маріанною Шкубер «Спортсменка» 1980 р. і «Портрет професора біомеханіки Д.Д.Донського» 1985 р., Вікторією Ельманович «Портрет Тані» 1980 р., Марією Озєровою-Злобінською «Автопортрет» 1983 р.
Фото – КМР
