Сьогодні до Кропивницького, у рамках підготовки до відкриття в Україні представництва Української Федерації Америки завітав віце-президент організації, хореограф, мистецтвознавець Тарас Левицький.
Кропивничанам Левицький перш за все відомий як художній керівник Ансамблю українського танцю «Волошка» (Пенсильванія, США). У 2012-му році між Левицьким та обласною філармонією спалахнув скандал, що був пов’язаний з буцімто невиконанням ансамблем «Зоряни» умов підписаного контракту. Довести конфлікт до логічного завершення тоді так і не вдалось, і от сьогодні, під час прес-конференції Тараса Левицького нам вдалось трохи розпитати гостя про той конфлікт та наслідки, які він мав як для української і американської сторін.
– Ми хотіли відновити ту геніальну енергетику, яку демонстрував ваш колетив ще у 1978 році на виступах в Америці. Тому ми запропонували Анатолію Кривохижі свою співпрацю. У нас є хореографічний ансамбль «Волошки», який отримав грант на здійснення нашої задумки. Нам вдалось домовитись з всесвітньовідомим хореографом Марком Моррісом, який погодився об’єднати традиційні мотиви, які використовують у своїх постановках «Зоряни», та новітні течії, якими наразі захоплюється світ.
Ми провели попередні перемовини і до США прилетіло 45 чоловік з тоді ще Кіровограда. Місяць ми плідно працювали, витратили на все це – перельоти, проживання, харчування, близько 350 тисяч доларів. У підсумку планували підписати контакт про співробітництво та поїхати на гастролі Америкою, однак цього не сталось. А все тому, що керівництво вашої філармонії, пан Микола Кравченко, забажав, аби було підписано два окремих документи – один напівлегальний, де готівкою йому особисто мали б ми заплатити 2/3 від обумовленої суми, і ще один – офіційний, де колектив та філармонія отримував би ще третину. Ми торгувались, я пропонував… я готовий був заплатити більше, але лише офіційно, через прямий, прозорий контракт. Адже артисти мають отримати достойні кошти за власну роботу. Крім того, ми маємо ж за ці кошти звітувати. Нажаль, на це керівник не погодився. Більше того, як ми потім дізнались, про нас по приїзду почали розповідати жахливі речі, буцім-то в Америці було дуже погано, ми не піклувались про артистів.
І це при тому, що саме в той час ми отримали ще один грант, на 200 тисяч, аби привести ваш колектив назад до США. Адже всі були задоволені роботою, Моріс був у захваті від таланту українських хлопців та дівчат. Тому ще раз хочу підкреслити – з артистами, громадою, у нас було повне порозуміння і ми завжди раді їх бачити. Жодних претензій чи питань до них ми не маємо.
Нажаль співпраця між вашою філармонією та нами завершилась невдачею, після якої про нас, нашу організацію, діаспорян почали дуже погано відзиватись тут. Я звертався до керівництва обласного управління культури, тодішнього керівника облдержадміністрації навіть Міністерства культури – жодної реакції не дочекались. Закінчилось все тим, що нам довелось спілкуватись з посольством України у Вашингтоні та пояснювати їм нашу позицію. Адже ми мали тоді на руках кошти які готові були витратити на плідну співпрацю, однак, нажаль, нашу організацію, по суті, ошукали.
Мені дуже жаль що так сталось, адже ви дійсно заслужили тих гастролів, того гранту. Та нажаль все зіпсувало ваше керівництво.
Фото – Златопіль
