Вчора в День Незалежності України відбулась Щорічна хода у вишиванках. Та цього року вона перевершила усі очікування і зібрала неймовірну кількість людей. Така популярність заходу відповідно спричинена трагічними подіями на сході України, які охопили тривогою та скорботою всю країну, та поруч з усіма цими почуттям стоїть гордість та шана, яка була продемонстрована патріотичною ходою.
Хода у вишиванках стала справжнім чудом: не тільки під час неї, а й набагато раніше, ще зранку і до самого вечора у будь-якій точці міста можна було спостерігати людей у вишиванках, одязі з національною символікою, і не тільки людей. Особливо цікаво було побачити креативність кіровоградців, які доволі серйозно, старанно віднеслися до свого вигляду у цей день. Українські наряди набули сучаснішого модернішого вигляду. Ольга сама продумала свій сучасний патріотичний образ. Вона вважає, що поява моди на національний одяг є явищем чудовим та прекрасним. І дійсно, бути свідомим зараз модно, це найкращий тренд з усіх можливих, і старі традиції зараз активно популяризуються.
Серед натовпу чітко прослідковувалась всезагальна тривога, та й свято мало не розважальний характер, головною метою було вшанування військових, прославлення революції гідності.
Учасниця заходу, Людмила має привід переживати, адже її племінник зараз знаходиться в зоні АТО. Людмила виливає свою стурбованість у поезії, з нами вона поділилась віршем, який присвятила родичам з Росії:
Не верьте президенту своему:Большой он грешник, террорист, диктатор,И в этом мире для него ничего не свято.Он Пруссию, Чечню, Абхазию бомбил,А сколько детских жизней загубил!Бандита, зека с Украины приютил.И развязал войну, где брат идёт на брата.Лишь за одно ему “Спасибо!” говорим,Что сделал нас сплочённей и дружнее.Хоть армия давно упразднена,Да и страна у нас слабее и беднее,Но Украину силой духа защитим!Мы победим! И будем мы мудрее.И Украина наша расцветёт,И станут люди лучше и добрее.Мы будем жить, надеяться и ждатьКонца правления тирана,Чтобы Россия поднялась с колен,Чтоб повалила путинский режим.И не было братоубийства, лжи, обмана!
«Хода вишиванок дає нам змогу показати, що ми цінуємо свою країну,- говорить Людмила,- що ми непереможні, і, що починаючи Донецьком і закінчуючи Галичиною, ми єдині. Цих традицій дотримувались наші пращури, і ми несемо їх далі, щоб їх надалі не забували і наші онуки.»
Поділилась своїми думками і викладач КДПУ імені В.Винниченка Любов Зубак:
«Парад вишиванок символізує наш дух, нашу культуру, тому що вишиванка це не просто побутовий атрибут, а витвір мистецтва, в якому закодована наша сутність і відчуття світу України. А щодо сьогоднішнього свята вишиванок, то нарешті воно наповнилося змісту. Раніше воно носило тільки формальний характер, тепер же всі усвідомлюють, що це за свято. Не зважаючи на те, що воно з гірким присмаком, що печаль у кожного глибоко в душі… але ми маємо тепер своїх героїв, свою власне суто українську історію, яку кожен відчув на собі, на своїй шкірі: хтось опосередковано, хтось безпосередньо, хтось через когось, але це торкнулось кожного з нас. І тепер, я вважаю, День Незалежності в нас буде не просто вихідним, коли можна поїхати на дачу, а це дійсно буде святом єднання».
Величезна колона більше ніж в тисячу людей пройшла від пам’ятника Янголу Охоронцю до площі Богдана Хмельницького. Весь цей процес контролювався Назаром, який йшов перед колоною з державним прапором та голосним «Слава Україні». Йому п’ять років.
Вчорашній день став одним із наймасовіших і найсвідоміших свят, які коли-небудь проводились у місті. «І на оновленій землі Врага не буде, супостата, А буде син, і буде мати, І будуть люде на землі» Тарас Шевченко.
Олександра Крикун, спеціально для “Златополя”
фото автора
