29 березня 2024, п’ятниця

Скарби Золотопілля. ГЛОДОСЬКИЙ ВОЖДЬ: СЛОВ’ЯНИН ЧИ ХАЗАР ?

П’ятдесят років тому згідно постанови вченої ради Інституту археології АН УРСР в Києві видано книгу А. Сміленко “Глодоські скарби”. У ній йдеться про багато золотих (майже 100 нагрудних ланцюгів з медальйонами та підвісами, обкладки зброї, сережки, браслети, персні, поясні наконечники бляшки від кінської збруї) та срібних (близько 70 пряжок, бляшок, частин блюд, кубка і глечика, уламків та зливків) речей на випадково виявленому похованні в с. Глодоси (тепер – Новоукраїнського району Кіровоградської області) VІІ століття. Автор висловила припущення про слов’янську етнічну належність похованого. Неподалік поховання виявили два паралельних рови, вірогідно, ритуального або захисного значення для загону, котрий міг тут зупинитися на час поховання свого начальника. Зауважимо, що праця вийшла через кілька років після виявлення, обстеження, розвідувальних розкопок та консультацій автора з науковими співробітниками Інституту археології АН СРСР, Державного Ермітажу, де досліджувалася, окрім Києва, частина речей.
Сорок років тому у альбомі “Київського музею історичних дорогоцінностей”, куди надійшов скарб із Глодос, О. Галаніна вже стверджувала, що тут поховано слов’янського вождя. При цьому ювелірні прикраси названі визначними пам’ятками, серед яких виділялися речі візантійських ювелірів, східного, зокрема, іранського походження, сасанідський посуд, який розплавився під час обряду трупоспалення.
На зорі незалежності України М. Брайчевський назвав глодоські знахідки за якістю ювелірної роботи і багатством техприйомів визначною пам’яткою середньовіччя, але з естетичного погляду вони багато втрачали “через очевидну відсутність почуття міри. Прикраси, виявлені в похованні, надто масивні, надто строкаті і пишні, та й кількість їх перевищує доцільну межу. Схильність варварських князів прикрашати себе дорогоцінною мішурою добре відома”.
10 років тому і в альбомі Музею історичних коштовностей України (таку тепер має назву заклад) подано зображення з його експозиції золотих нагрудної прикраси, підвіски та браслета із Глодос із зазначенням, що виявлено їх у багатому похованні вже хазарського хана. Вказано, що в VІІ – VІІІ століттях степи Північного Причорномор’я увійшли до складу однієї з наймогутніших європейських тогочасних держав – Хазарського каганату, який був союзником Візантії. Викликає інтерес опис ще двох глодоських експонатів. Орнаментика великого золотого медальйона з поховання пов’язана з культом сонця, якому поклонялися як землеробські слов’янські племена, так і кочовики Північного Причорномор’я. Підвіска у формі півмісяця була амулетом, адже язичники поклонялися як денним, так і нічним світилам.
Тож кіровоградці, новоукраїнці, глодосяни можуть зайти до вказаного музею, щоб відчути блиск золота минулих епох.
Сергій ШЕВЧЕНКО,
кандидат історичних наук.
 
Скарби Золотопілля. ГЛОДОСЬКИЙ ВОЖДЬ: СЛОВ’ЯНИН ЧИ ХАЗАР ?
Оцінити цей запис

Доставка квітів у Кропивницькому

Коментарі

Додати коментар

Ваш e-mail не буде опублікований