Сьогодні, 16-го червня, у Кіровоградському краєзнавчому музеї відбулась виставка витинанок «Мереживні дива» Ольги Коломієць, написала кореспондент Златополя.
У Кіровоградському краєзнавчому музеї організовано вже 9-ту персональну виставку відомої майстрині Ольги Коломієць. Задатки до створення витинанок Ольга мала давно: спочатку вона працювала розкрійницею взуття, а потім поїхала до Москви, де стала художницею. Пізніше жінка стає художником-модельєром, після чого майстриня їде в Афіни, де займається іконами. Повернувшись додому, Ольга Коломієць отримує атестацію та звання майстрині з вишивки, зайається прикладним та декоративно-ужитвковим мистецтвом.
Прагнучи відкрити для себе щось новеньке, майстриня починає захоплюватись витинанками, якими наші предки прикрашали вікна, печі та стіни, які слугували для предків оберегами.
Історія витинанок дуже давня, адже тягнеться іще із Стародавнього Єгипту. Всі ми знаємо, що вперше папір створили єгиптяни. І, якщо в Україні існує традиція, де перед весіллям наречена має вишити рушник, аби показати свої вміння судженому, то в Єгипті наречений вимагав від коханої вирізати візерунки із папірусу, якими потім прикрашали вікна.
[widgetkit id=596]
На робуту Ольгу Коломієць надихнуло створення грошей для Української народної республіки. Коли країна намагалась утвердити свою незалежність, для малюнку грошової одиниці віднаходились герби, штампи, візернки, які б яскраво виражали наші народні традиції, саме їх брала за основу Ольга Коломієць. Також робила ескізи із малюнків українського графіка Григорія Нарбута. Деякі роботи майстриі присвячені творам Тараса Шевченка. На виставку завітали школярі, яких зацікавила техніка витинання, яка дещо нагадала дітям техніку, якою вони вирізають сніжинки-прикраси на новий рік, проте роботи, сворені майстринею вимагають більше акуратності та зусиль. Можливо, учні спробують і себе у цій справі, адже витинання – це продовження традицій наших предків.
