16 липня 2015 року в Кіровоградському обласному художньому музеї розгорнуто експозицію «На шляху до незалежності», присвячену 25-й річниці прийняття Декларації про суверенітет України.
Рівно 25 років тому назад відбулася без перебільшень знаменна історична подія, яка стала важливою віхою на шляху отримання Україною такої довгоочікуваної та вистражданої політичної незалежності. 16 липня 1990 року, в умовах передсмертної агонії Радянського Союзу, Верховна Рада зробила цілком логічний на той час крок. За ініціативи так званої «Народної Ради» – опозиційної парламентської фракції у складі 125 осіб на чолі з депутатом-академіком Ігорем Юхновським, було прийнято Декларацію про державний суверенітет України, за яку проголосувало 376 із 405 депутатів.
У Декларації проголошувалося, що державний суверенітет означає «верховенство, самостійність, повноту і неподільність влади республіки в межах її території та незалежність і рівноправність її у зовнішніх зносинах». Крім цього, зокрема, зазначалось, що «Українська РСР здійснює захист і охорону національної державності українського народу, забезпечує верховенство Конституції та законів республіки на своїй території».
Показовими є ті пункти Декларації, які визначають основні засади суверенітету України:
– «земля та її надра і повітряний простір – це власність народу і матеріальна основа суверенітету»;
– «необхідно створити власні фінансову і банківську системи»;
– «Україна має право на власні збройні сили, внутрішні органи та органи держбезпеки»;
– «військова служба громадян України має проходити лише в межах України, Україна набуває статусу нейтральної держави».
Унікальність цього документу полягає крім всього іншого в тому, що вперше за часів існування Радянського Союзу, проголошувався пріоритет республіканських законів над союзними. До проголошення України незалежною державою було ще більше року, але головні принципи цієї незалежності були юридично затверджені саме 16 липня 1990 року.
Частину експозиції складає ілюстративний матеріал, що презентує символіку загальнодержавного та місцевого рівня з пояснювальними коментарями до неї. Це обов’язковий атрибут державності України, який має не тільки інформаційний та історичний зміст, а й велике виховне значення у справі формування свідомого українця.
Цікавими експонатами виставки є також пам’ятні медалі із бронзи та макети медалей із гіпсу із зображенням видатних особистостей, що присвятили своє життя реалізації ідеї державності України. Серед таких – Богдан Хмельницький, Іван Мазепа, Михайло Грушевський, Симон Петлюра, Володимир Винниченко, і, зрозуміло, духовний наставник та символ нації – Тарас Григорович Шевченко. Відвідувач музею зможе також побачити дві різні за розміром медалі «Герб», у центральній частині яких – легендарний тризуб, що викликав свого часу багато суперечок відносно свого походження.
Автор усіх цих робіт – Андрій Васильович Німенко (1925-2006) – наш славетний земляк із неймовірно широким творчим діапазоном – художник, скульптор, медальєр, письменник, член Національної спілки художників та Національної спілки письменників України, Заслужений діяч мистецтв Грузії.
А найбільш об’ємним експонатом виставки стала картина Миколи Гнатовича Бондаренка (1914 – 1999) «Ще не вмерла Україна» (1993), на якій зображені особистості – гетьмани України різних часів, інші політичні діячі, письменники тощо, які на думку автора зробили вагомий внесок у становлення України як держави. Сама ж Україна виступає у вигляді чарівної дівчини у національному одязі та тризубом у лівій руці як символом влади. Птах над нею – символізує оберіг з боку Духу Святого, а значить – і надії наші на кращі часи для своєї держави.
Юрченко Олег Григорович
старший науковий співробітник Кіровоградського обласного художнього музею
