Учора, 7-го листопада, у галереї «Єлесаветград» відбулась зустріч з Анатолієм Михайловичем Кривохижею.
Галерея «Єлесаветград» зібрала повну залу близького оточення Анатолія Кривохижі, народного артиста України, керівника заслуженого самодіяльного ансамблю народного танцю України «Ятрань», почесного громадянина міста Кіровоград.
[widgetkit id=936]
Перше слово взяв Анатолій Єгорович Коротков, український хореограф, народний артист України:
«Між нами усіма – хтось хореограф, хтось балетмейстер, всі ми зібралися тут сьогодні аби поговорити про таку геніальну людину, як Анатолій Михайлович. Анатолій Михайлович дуже любить говорити, розмовляти по телефону, в нього проблеми із ногою, тому йому дуже важко виходити з дому. Тож сьогодні ми маємо чудову можливість наговоритись».
Анатолій Михайлович Кривохижа має хворе коліно і скоро буде вже рік як він не виходить із дому:
«Хоч мені було і важко сюди дістатися, але я вам дуже вдячний, що ви організували нам таку зустріч» – говорить Анатолій Іванович.
Вдячні учні приготували багато гарних слів та привітань для свого вчителя:
«Гурток «Ятрань» так би і лишився гуртком, і не став колективом, якщо б не талант та енергія Анатолія Михайловича. Всі ми, дівчата, були трошки у нього закохані, – говорить староста ансамблю, – дуже хотілось стати поруч з ним, станцювати. Родоначальником всіх танцювальних колективів в області є саме Анатолій Михайлович. 90-ліття це чудовий привід зібратись усім разом. Скільки сімейних пар склалося серед нас! Тільки до 90-го року, за моїм підрахунком, знайшли один одного у танці 30 пар, а в мене – так взагалі золоте весілля!»
Ще одна вихованиця Анатолія Михайловича поділилася своїми спогадами:
«Ви відіграли величезну роль в житті моєму і мого чоловіка. Коли я була ще маленька, я так старалась, аби Ви мене помітили, похвалили. Постійно хвилювало питання «Як Ви обрали саме нас?» Пам'ятаю, я часто підходила до Вас з такими дурними питаннями, аби лише Ви сказали мені щось таке особливе, щось саме для мене. Я пишаюсь, що в мене був такий учитель, як Ви!»
Сам Анатолій Михайлович Кривохижа розповів про свої шукання концепції колективу:
"Ще на самому початку ми шили костюми з підкладочного матеріалу. Пробували себе на різних фестивалях. Якось поїхали до Кишеньова. Міністрество культури проводило міжнародний конкурс народних танців. Ми пішли подивитись і на конкурс, який проводився для закордонних колективів. Були й поляки, й чехи, проте якісь вони були старі, похилі. Тоді на сцену вийшов ансамбль Білгородського університету. Коли я почав дивитись їх виступ, в мене відняло мову, навіть було важко дихати. Ідеальним було все: завершена ідея номеру, рухи, режисура, світло, костюми, які після наших з підкладочного матеріалу, просто захоплювали! Коли ми вийшли із зали ми навіть хвилин 15 просто мовчали. В нас не було слів. І тоді я зрозумів, що ми гребли не в тому напрямку, на сцені кожен має бути актором. І ми почали працювати над собою".
Не забули і про те, що після телепроекту "Майданс" Кіровоград почали називати танцювальною столицею, та такою вона була ще задовго до цього шоу. Адже, як говорить Анатолій Михайлович, це тягнулось ще від Саксаганського, коли танці прийшли разом із виставами.
А Микола Барабуля, художній керівник дому культури "Авіатор", запропонував поставити пам'ятник столиці танцю:
"В ньому має бути відображена Ваша робота і робота ваших учнів, я навіть знаю, де б для них знайшлось чудове місце – на площі Дружби народів, або на набережній, де стоїть недовстановлений пам'ятник".
Така ідея сподобалась присутнім. Адже танцювальна культура нашого міста славиться своїми талантами, одним з яких і є Анатолій Михайлович Кривохижа.
