Заступник голови Центральної виборчої комісії Андрій Магера розповів про процедуру зміни назв Дніпропетровська та Кіровограда, а також відповідних областей після законів про декомунізацію. Про це він написав на своїй сторінці в соцмережі Facebook, пишуть Новини.mail.ru Відповідь на це питання міститься в Конституції України, відзначає Магера. Він пояснює, що відповідно до пункту 29 частини першої статті 85 основного закону України питання перейменування населених пунктів належить до повноважень Верховної Ради України.
Рішення приймається більшістю голосів народних депутатів України від конституційного складу Верховної Ради України, тобто не менше ніж 226 голосами. Таке рішення не є законом і набуває чинності в день прийняття, якщо більш пізній момент вступу в дію не буде передбачений самою постановою.
Дещо складніше процедура перейменування Дніпропетровської та Кіровоградської областей, оскільки вони є в списку «адміністративних одиниць субнаціонального рівня» в частині другій статті 133 Конституції України. Тому, щоб змінити ці назви необхідно прийняти закон про внесення змін в основний закон.
Крім того, потрібно схвалення законопроекту постановою Верховної Ради України не менш як 226 голосами і на наступній черговій сесії Верховної Ради України як закону більшістю не менш як у 300 голосів.
«..закон Набирає чинності в звичайному порядку, тобто через 10 днів з моменту офіційного оприлюднення, якщо інше не передбачено самим законом, але не раніше дня опублікування (частина п’ята статті 94 Конституції України)», – зазначив заступник голови ЦВК.
Також Магера пояснив, що в питанні перейменування як міст, так і областей президент не має права вето.
Раніше УНІАН повідомляв, що Рада заборонила пропаганду і символіку комуністів і нацистів.
За це рішення проголосували 254 із 307 депутатів, присутніх у сесійній залі.
Відповідно до закону, використання в назві символіки комуністичного і / або націонал-соціалістичного (нацистського) тоталітарних режимів є підставою для відмови в реєстрації та / або припинення діяльності юридичної особи, політичної партії, іншого об’єднання громадян; відмови у реєстрації та / або припинення випуску друкованого засобу масової інформації.
У разі невиконання юридичними особами, політичними партіями, іншими об’єднаннями громадян, друкованими засобами масової інформації вимог цього закону їх діяльність / випуск підлягає припиненню у судовому порядку за позовом центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику з питань державної реєстрації юридичних осіб, реєстрації (легалізації) об’єднань громадян, громадських спілок, інших громадських формувань або іншого уповноваженого органу державної влади.
Рішення про невідповідність діяльності, найменування та / або символіки юридичної особи, політичної партії, іншого об’єднання громадян вимогам цього закону бере центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику з питань державної реєстрації юридичних осіб, реєстрації (легалізації) об’єднань громадян, громадських спілок, інших громадських формувань, у визначеному Кабінетом міністрів порядку.
Виготовлення, розповсюдження, публічне використання символіки комуністичного тоталітарного режиму, в тому числі сувенірної, символіки націонал-соціалістичного (нацистського) тоталітарного режиму, публічне виконання гімнів СРСР, УРСР (УСРР), інших союзних радянських республік або їх фрагментів на всій території України заборонено.
