«Політики обходяться з Україною, як з дійною коровою. Але корова давно здохла. А вони ніяк не можуть зупинитися» – Міхеіл Саакашвілі.
У залі, де 6 років тому «Партія Регіонів» висувала Віктора Януковича на президенство, відбувся найбільший за всю історію України «Антикорупційний форум». Його відкриття почалось із привітального слова Руслани Лижичко та акапельного виконання гімну України. Весь зал стоячи, тримаючи руку на серці, в унісон співали «Ще не вмерла України…».
Попередньо на форум зареєструвалось 6 200 осіб. До столиці ж з’їхалось близько п’яти тисяч людей. Організацію з’їзду провели за тиждень – на оренду залу та супутні витрати зібрали більше мільйона гривень. Всі гроші надходили за допомогою добровільних внесків із півтори тисячі різних рахунків. Всі надходження, від кого та в якій сумі, можна переглянути за цим посиланням.
Перерахунки варіюються від кількох гривень до кількох десятків тисяч. Більше ста тисяч гривень перерахували тільки чотири особи: Коваль А.М. – 149 999грн; Данилко С.Б. – 114 999 грн; Беседков А.Г. – 109 999 грн; Безсмертний Н.В. – 109999 грн.
Сам форум розпочався о шостій вечора, проте за дві години до цього, перед входом у приміщення кількасот людей вже чекали на свою реєстрацію. Після організаційних моментів, присутні розділились на дві зали: одні брали участь у створенні тез і механізмів боротьби з корупцією, а інші слухали експертів яким чином вже можна боротись із правовою та політичною кризою.
У першому залі було кілька рядів зі столами. На кожній паралелі була своя тема, на зразок – «Державні закупівлі та аукціони», «Державна служба», «Бюджет» тощо. Учасникам форуму треба було за 10 хвилин викласти механізми як можна долати корупцію в цих сферах. По завершенню ліміту, учасники обговорення мали змінити столи і вже в іншій сфері наводити тези методів боротьби із казнокрадством та зловживанням службовим становищем.
Всі зафіксовані думки пізніше будуть оброблені, систематизовані та додані до антикорупційних законопроектів. Паралельно, до слова запрошували політиків, журналістів та громадських діячів, котрі вже зараз, хоч і в меншості, але борються з корупцією. Ці люди здебільшого називали конкретні прізвища та механізми, яким чином розкрадуться державні гроші.
[widgetkit id=1056]
По завершенню презентацій напрацьованих ідей, на сцену вийшов голова Одеської ОДА Міхеіл саакашвілі. Виступ розпочав говорячи українською, потім плавно перейшов на російську. Говорив півгодини, кожні кілька хвилин зал зривався оваціями. А вислови екс-президента Грузії почали розбирати на цитати і постити у соцмережах. Приміром чи не найбільші овації викликала фраза
«Ми не боїмося ні «Сєні» – ні «Бєні» – потрібно не їх боятись, а гніву українського народу».
Аби підбити підсумки дня, організатори висунули шість тез, які планують втілити найближчим часом.
– Правоохоронці не справляються зі своїми завданнями;
– Ми збираємося через рік;
– Створюємо «Рух за очищення»;
– 18 січня у Харкові новий форум;
– Головне зло – корупція;
– Створення координаційної ради з обміну рішеннями перемоги над корупцією.
Серед кіровоградців, на форумі були помічені хлібороби Анатолій Борщенко, Олексій Цокалов, Михайло Цокалов; помічник-консультант народного депутата від БПП Сергія Лещенка – Андрій Лаврусь, редактор порталу «Step Up Press», колишній міліціонер, а згодом начальник 3-го ЖЕКу – Юрій Семенін.
Наступне подібне зібрання відбудеться в Харкові 18 січня. Потім подібні форуми відбудуться і в інших регіонах.
Від автора: Найбільшої критики, як провідники сучасної української корупції, зазнали прем’єр міністр А. Яценюк, генеральний прокурор В. Шокін, колишній нардеп від «Народного фронту» М.Мартиненко та Президент України – П. Порошенко. У кулуарах учасники з’їзду прогнозували, що форум стане формуванням нової політичної партії, про яку б і мав оголосити сам Саакашвілі. При чому, люди, які про це говорили, готові були вступити до нової політсили. Проте нічого такого не сталось – і ці міфи розвіяв ще під час свого виступу Сергій Лещенко.
По суті, антикорупційний форум став перевіркою Саакашвілі – яка в нього підтримка, і ця підтримка виявилась набагато більшою ніж того очікував реформатор. Себе як опору в розбудові демократичної України надали бізнесмени, журналісти, громадські діячі та політики. Значна частина цих людей дійсно прагнуть війни з корупцією, проте є й такі, котрі вбачають у цьому «РУСі» свій трамплін до влади, бо втиснутись у коло попередників чи наступників не вийшло. Цілком можливо, «антикорупційний рух» стане свого роду брендом, навколо якого зможуть об’єднуватись окремі люди та політ сили, які при інших умов просто не змогли б разом працювати. І завдяки цьому, політика виходитиме з кулуарних тіней, стане прозорішою для пересічних українців, а ті в свою чергу стануть політично грамотнішими і відповідальнішими, за ті «галочки» котрі ставлять на бюлетенях під час виборів…
