Східне гірничо-збагачувальне підприємство отримало додатковий час для порятунку від банкрутства. Верховна Рада ухвалила законопроєкт №15122, який передбачає корпоратизацію комбінату та його подальше входження до структури державного «Енергоатому».
Документ передбачає трирічний захист Східного ГЗК від процедури банкрутства. За цей час підприємство повинно пройти необхідну трансформацію та інтегруватися в державний атомний енергохолдинг.
Ключова умова – 100% акцій комбінату залишаються у державному секторі та після корпоратизації передаються НАЕК «Енергоатом».
Для Східного ГЗК це означає можливість уникнути найгіршого сценарію – банкрутства та втрати виробничого потенціалу. Для держави – шанс зберегти контроль над підприємством, яке має стратегічне значення для уранової галузі.
Сергій Соболєв наголосив, що створення повного циклу роботи з українським ураном є одним із ключових завдань для зміцнення атомної незалежності держави. Він також нагадав, що концепція збереження Східного ГЗК вже застосовувалася урядом Юлії Тимошенко.
Олексій Кучеренко погодився з необхідністю підтримати законопроєкт, однак закликав не закривати очі на ризики державного корпоративного управління. За його словами, досвід інших стратегічних підприємств показує, що зміна організаційної форми сама по собі не гарантує ефективності.
На необхідності контролю наголосив і Олександр Чорноіваненко.
«Східне ГЗК має залишатися державним підприємством не лише юридично, а й фактично працювати в інтересах держави та людей. Корпоратизація може стати шансом для відновлення, але тільки за умови прозорого управління, відповідального ставлення до працівників і чіткого контролю за державним майном. Ми не повинні допустити, щоб під виглядом реформування стратегічний актив опинився в чиїхось приватних інтересах», – заявив Олександр Чорноіваненко.
Він підкреслив, що майбутнє Східного ГЗК – це питання не лише окремого підприємства. Від його роботи залежать тисячі людей, бюджети громад та розвиток української атомної енергетики.
Тепер ключовим стане практичне виконання закону. Держава має використати надані три роки для того, щоб не просто відкласти проблему, а створити умови для повноцінного відновлення підприємства та його стабільної роботи у складі українського атомного комплексу.
