Верховна Рада не підтримала запропоновані законодавчі зміни, які передбачали нові правила оподаткування міжнародних посилок та операцій електронної торгівлі.
Йдеться, зокрема, про законопроєкт №15460 щодо особливостей здійснення митних формальностей для товарів, які пересилаються через міжнародні поштові та експрес-відправлення. Під час голосування 1 вересня документ не набрав необхідної кількості голосів за основу — «за» проголосували 194 народні депутати. Після цього парламент підтримав рішення повернути законопроєкт суб’єкту законодавчої ініціативи на доопрацювання — 244 голосами.
Окремо парламентарі розглядали законопроєкт №15112-д, який стосується оподаткування операцій електронної торгівлі податком на додану вартість. За його ухвалення за основу проголосували 198 депутатів, однак рішення не було прийняте. Не отримали необхідної кількості голосів і пропозиції направити документ на повторне перше читання або повернути його на доопрацювання.
Під час обговорення законопроєкту №15460 заступник голови фракції «Батьківщина» Сергій Соболєв звернув увагу на юридичні та практичні питання, які виникають у зв’язку із запропонованими змінами. Зокрема, він наголосив на неузгодженості запропонованих норм із новим Митним кодексом, який також має запрацювати з 1 січня 2027 року.
Представник «Батьківщини» також поставив питання щодо механізму адміністрування нових платежів та можливості покладення на митні органи функцій податкового агента.
Окремо Сергій Соболєв закликав не ототожнювати боротьбу з порушеннями митних правил із запровадженням додаткового фінансового навантаження для мільйонів громадян, які замовляють товари з-за кордону.
Голова Кіровоградської обласної організації ВО «Батьківщина» Олександр Чорноіваненко вважає, що під час ухвалення податкових рішень передусім необхідно враховувати реальні можливості українських родин.
«Сьогодні міжнародні посилки — це не просто покупки. Для багатьох українських сімей це речі для дітей, необхідні товари, допомога від рідних, які перебувають за кордоном. Тому будь-які нові податки чи платежі мають бути дуже чітко обґрунтовані. Не можна ухвалювати рішення, наслідком яких стане додаткове фінансове навантаження на людей, особливо в умовах війни».
За словами Чорноіваненка, якщо держава має проблему з контрабандою або тіньовими схемами, необхідно працювати саме з ними, а не переносити відповідальність на громадян, які користуються легальними каналами придбання та отримання товарів.
«Бюджет потрібно наповнювати, але питання в тому, яким чином це робити. Потрібно перекривати тіньові схеми, боротися з контрабандою, забезпечувати справедливе оподаткування. А не шукати додаткові джерела доходів за рахунок звичайних українців, які й так сьогодні несуть величезне фінансове навантаження».
У «Батьківщині» наголошують, що запропоновані зміни потребують подальшого опрацювання, а під час підготовки нових законодавчих норм мають бути враховані інтереси громадян, військових родин, волонтерів та українців, які підтримують зв’язок із близькими за кордоном.
