Під час останньої сесії Кіровоградської обласної ради депутати підтримали депутатський запит Олександра Чорноіваненка щодо перегляду регіональних критеріїв бронювання працівників малих фермерських господарств. Чому це питання стало одним із найактуальніших для області, чи реально знайти баланс між мобілізацією та потребами економіки і чому фермерство сьогодні потребує особливої уваги — говоримо з депутатом обласної ради.
— Пане Олександре, сьогодні багато говорять про підтримку аграріїв. Чому Ви вирішили винести саме це питання на розгляд обласної ради?
— Бо за останні тижні почув від фермерів одну й ту саму думку: вони не просять особливих умов чи пільг, вони просять дати можливість працювати. І це дуже важлива різниця.
Кіровоградщина — аграрна область. Для багатьох громад фермерське господарство — це найбільший роботодавець, платник податків і люди, які підтримують місцеві школи, садочки, допомагають військовим. Якщо такі господарства почнуть закриватися, це відчує кожен житель області.
— Що саме викликає найбільше занепокоєння у фермерів?
— Насамперед нові регіональні критерії для визначення підприємств, які можуть отримати статус критично важливих і бронювати своїх працівників.
Більшість малих фермерських господарств просто не відповідають цим вимогам. І це при тому, що вони працюють чесно, офіційно, сплачують податки й забезпечують продовольство.
Фактично ми можемо отримати ситуацію, коли господарство є потрібним державі, але не має можливості зберегти людей, без яких працювати неможливо.
— Наскільки кадрова проблема сьогодні є критичною?
— Дуже критичною. Від початку повномасштабної війни тисячі працівників аграрної сфери були мобілізовані. Це правильно, тому що вони стали на захист країни.
Але потрібно врахувати й інший бік питання. У невеликому господарстві п’ять людей можуть виконувати весь комплекс польових робіт. Якщо хоча б двоє вибувають, підприємство вже не може працювати у звичному режимі.
Саме тому питання бронювання — це не про уникнення служби, а про можливість забезпечити безперервну роботу економіки.
— Ваш депутатський запит містить конкретні пропозиції. Чому саме такі?
— Ми пропонуємо рішення, які базуються на реальній ситуації в області.
Перше — залишити мінімальну площу господарства на рівні 100 гектарів.
Друге — визначити кількість найманих працівників від трьох до п’яти осіб. Для сімейного фермерського господарства це абсолютно нормальна чисельність.
Третє — переглянути підхід до оцінки врожайності. Після посухи 2025 року вимагати однакових показників від усіх господарств було б несправедливо.
Це не радикальні зміни. Це спроба зробити критерії такими, щоб вони відповідали реальному життю.
— Під час виступу Ви сказали, що потрібно знайти баланс між потребами армії та економіки. Як Ви бачите цей баланс?
— Я переконаний, що сильна армія неможлива без сильної економіки.
Наші військові мають отримувати зброю, техніку, забезпечення. Для цього держава повинна мати працюючий бізнес, працюючих людей і податки.
Саме тому потрібно ухвалювати рішення, які одночасно допомагають обороні та не руйнують виробництво.
— Дехто може сказати, що зараз усі мають бути в однакових умовах. Що Ви відповісте на таку критику?
— Умови повинні бути справедливими.
Фермери не уникають відповідальності. Навпаки, саме аграрний сектор одним із перших віддав своїх працівників до лав Збройних сил України. Багато господарств уже втратили механізаторів, водіїв, трактористів.
Тому сьогодні потрібно врахувати цей досвід і зробити так, щоб підприємства, які вже понесли великі кадрові втрати, не опинилися у ще складнішому становищі.
— Як депутати сприйняли Вашу ініціативу?
— Для мене було важливо, що це питання підтримали колеги. Це означає, що проблема є зрозумілою для депутатського корпусу.
Йдеться не про політику, а про людей, які працюють у наших селах і забезпечують економіку області.
— Якого результату Ви очікуєте тепер?
— Наступний крок — розгляд депутатського запиту обласною військовою адміністрацією.
Я сподіваюся, що позицію фермерів буде почуто, а критерії переглянуть із урахуванням реальної ситуації в аграрному секторі.
Бо сьогодні підтримати мале фермерство — означає підтримати продовольчу безпеку України, зберегти робочі місця в селах і дати людям можливість працювати на своїй землі навіть у найважчі часи.
