Верховна Рада підтримала законопроєкт №15122 щодо корпоратизації Східного гірничо-збагачувального комбінату. Що означає це рішення для Кіровоградщини, чому «Батьківщина» підтримала документ та яких ризиків побоюється — розповів голова Кіровоградської обласної організації ВО «Батьківщина» Олександр Чорноіваненко.
— Олександре Анатолійовичу, Верховна Рада підтримала корпоратизацію Східного ГЗК. Чому це рішення важливе саме для Кіровоградщини?
— Тому що за назвою «Східний ГЗК» стоять конкретні люди. Це понад 3,5 тисячі працівників, їхні родини, громади, місцевий бізнес і бюджети територій, які залежать від стабільної роботи підприємства.
Ми не можемо говорити про Східний ГЗК лише як про черговий державний актив. Для Кіровоградщини це частина економічної стабільності регіону.
Тому сьогодні головне — не допустити банкрутства підприємства та зберегти його як працюючий комплекс.
— «Батьківщина» одностайно підтримала законопроєкт. Що стало визначальним аргументом?
— Дуже простий аргумент: сьогодні це реальний шанс врятувати підприємство.
Можна багато говорити про недоліки корпоратизації, і ми прекрасно розуміємо ризики. Але якщо альтернатива — банкрутство Східного ГЗК, втрата робочих місць і величезні проблеми для громад, то ми повинні підтримати механізм, який дає підприємству можливість вистояти.
При цьому підтримка законопроєкту не означає, що держава отримала право діяти безконтрольно.
— Тобто ви бачите ризики у подальшій корпоратизації?
— Безумовно. Ми вже маємо досвід, коли зміна статусу державного підприємства не гарантувала ані ефективного управління, ані розвитку.
Тому наша позиція чітка: Східний ГЗК має залишатися державним активом. Якщо 100% акцій передаються «Енергоатому», то держава повинна забезпечити прозоре управління, контроль за активами та зрозумілу стратегію розвитку.
Корпоратизація не повинна перетворитися на красиве слово, за яким стоїть чергова втрата державного майна.
— Закон передбачає трирічний захист підприємства від процедури банкрутства. Чи достатньо цього часу?
— Три роки — це шанс, але не гарантія.
За цей час потрібно не просто відкласти проблему, а вирішити її. Потрібне фінансове оздоровлення, модернізація, чітка виробнича програма та інтеграція підприємства в систему «Енергоатому».
Якщо через три роки ми просто повернемося до питання боргів і банкрутства, значить, держава не скористалася можливістю.
— Яке значення має передача 100% акцій Східного ГЗК «Енергоатому»?
— Це може бути дуже важливим рішенням для всієї України. Йдеться про формування вертикально інтегрованої державної системи в атомній енергетиці.
Україна має власні уранові ресурси. І логічно, що ми повинні максимально використовувати їх для зміцнення власної енергетичної незалежності.
Східний ГЗК має бути не проблемним активом, який держава намагається втримати на плаву, а важливою частиною української атомної енергетики.
— А що це означає безпосередньо для працівників комбінату?
— Насамперед — можливість зберегти роботу.
Люди повинні розуміти, що буде завтра: чи працюватиме підприємство, чи буде стабільна зарплата, чи матимуть їхні родини впевненість у майбутньому.
Ми не можемо допустити ситуації, коли під час реорганізації першими ризикують саме працівники.
— Що, на вашу думку, держава має зробити далі?
— Не втрачати час.
Потрібно вже зараз визначити конкретний план фінансового оздоровлення Східного ГЗК, його розвитку та інтеграції в «Енергоатом».
І обов’язково — забезпечити контроль за державним майном.
Ми підтримали законопроєкт, бо хочемо врятувати підприємство. Але далі будемо уважно стежити за кожним рішенням щодо його майбутнього.
— Яким ви бачите Східний ГЗК через кілька років?
— Я хочу бачити його працюючим і модернізованим державним підприємством, яке забезпечує людей роботою, громади — податками, а Україну — власним стратегічним ресурсом.
Для Кіровоградщини Східний ГЗК — це не просто підприємство на карті. Це частина життя наших громад.
Тому наше завдання сьогодні — не просто врятувати його від банкрутства. Потрібно зробити так, щоб він мав майбутнє.
