В Україні намагалися змінити правила оподаткування покупок, які громадяни замовляють з-за кордону. Йдеться одразу про два напрямки — міжнародні посилки вартістю до 150 євро та покупки через цифрові платформи.
Простіше кажучи, запропоновані зміни могли зробити частину звичних онлайн-покупок дорожчими для українців. Саме тому фракція ВО «Батьківщина» виступила проти таких ініціатив.
Що саме хотіли змінити
Одна із пропозицій була закріплена в законопроєкті №15460. Документ стосувався митного оформлення товарів, які пересилаються в Україну міжнародними поштовими та експрес-відправленнями.
Окремий блок законодавчих ініціатив — законопроєкти №15112-д (№1–6) — передбачав зміни до Податкового кодексу, пов’язані з оподаткуванням операцій через цифрові платформи.
У результаті законопроєкт №15460 парламент направив на доопрацювання, а шість законопроєктів №15112-д не отримали підтримки.
Що це означало б для звичайної людини
Сьогодні люди активно замовляють товари з інших країн — одяг, взуття, побутові речі, електроніку, дитячі товари та інші необхідні покупки.
Якщо до таких операцій додаються нові податки або платежі, кінцева вартість товару для покупця зростає.
Тобто людина, яка знаходить за кордоном товар за вигіднішою ціною, потенційно могла б заплатити більше вже під час його ввезення в Україну. Додаткові витрати могли б також ускладнити та здорожчити сам процес оформлення посилки.
Особливо відчутним це могло стати для родин, які намагаються економити на покупках, військовослужбовців та їхніх сімей, волонтерів, а також українців, які отримують допомогу або речі від близьких з-за кордону.
«Це не боротьба з контрабандою, якщо платити змушують усіх»
Саме на цьому акцентували увагу представники «Батьківщини». Під час обговорення законопроєкту заступник голови фракції Сергій Соболєв заявив, що боротьба з митними порушеннями не повинна перетворюватися на додаткове оподаткування мільйонів громадян.
Окремо парламентар звернув увагу на юридичні питання запропонованих змін. Зокрема, нові правила планували запровадити з 1 січня 2027 року — одночасно з початком дії нового Митного кодексу.
У «Батьківщині» також не погодилися з аргументом, що такі зміни необхідні через євроінтеграцію України.
Чорноіваненко: «Люди не повинні платити за те, що держава не може зупинити тіньові схеми»
Голова Кіровоградської обласної організації ВО «Батьківщина» Олександр Чорноіваненко вважає, що подібні ініціативи насамперед варто оцінювати з точки зору їхнього впливу на сімейні бюджети.
«Треба чітко розуміти, про кого ми говоримо. Це не лише великі компанії чи бізнес. Це звичайні люди, які замовляють товари для себе, своїх дітей, своїх родин. Якщо на таку покупку накладається додатковий платіж, у підсумку платить саме людина», — зазначив Чорноіваненко.
За його словами, особливо важливо не створювати нових фінансових бар’єрів для українців під час війни.
«Сьогодні сім’ї рахують кожну гривню. Військові та їхні родини, волонтери, люди, чиї близькі перебувають за кордоном, часто користуються міжнародними відправленнями не тому, що хочуть витрачати більше, а тому, що це необхідність. Тому держава має дуже обережно ставитися до будь-яких рішень, які збільшують вартість таких покупок», — наголосив політик.
Чорноіваненко переконаний, що джерела додаткових бюджетних надходжень потрібно шукати насамперед у боротьбі з великими тіньовими схемами.
«Якщо держава хоче боротися з контрабандою — потрібно боротися з контрабандою. Якщо бюджет втрачає мільярди — потрібно перекривати ці канали. Але не можна підміняти цю роботу оподаткуванням звичайної посилки українця», — заявив Олександр Чорноіваненко.
Таким чином, запропоновані зміни стосувалися не лише технічних процедур на митниці чи податкових правил для цифрових платформ. У разі їхнього запровадження частина витрат могла б фактично лягти на кінцевого споживача — тобто на звичайного українця.
Саме тому у «Батьківщині» заявляють, що виступатимуть проти рішень, які збільшують фінансове навантаження на громадян замість посилення боротьби з масштабними тіньовими схемами.
