30 червня депутати Кіровоградської обласної ради підтримали депутатський запит депутата обласної ради Олександра Чорноіваненка до начальника Кіровоградської обласної військової адміністрації щодо перегляду регіональних критеріїв визначення підприємств, критично важливих для функціонування економіки. Документ покликаний підтримати малі фермерські господарства, які через нові вимоги можуть втратити можливість бронювати своїх ключових працівників. Про причини цієї ініціативи та її значення ми поспілкувалися з автором депутатського запиту.
— Олександре Анатолійовичу, чому саме зараз Ви вирішили порушити це питання?
— До мене останнім часом звернулися десятки фермерів із різних громад Кіровоградщини. Люди відверто говорять, що нові регіональні критерії бронювання для більшості малих господарств є практично нездійсненними. Ми всі розуміємо важливість мобілізації та підтримки Збройних сил України. Але водночас маємо зробити все, щоб не допустити зупинки тих підприємств, які забезпечують країну продовольством і наповнюють місцеві бюджети.
— У чому полягає основна проблема нинішніх критеріїв?
— Вони недостатньо враховують специфіку малого фермерства. Невеликі господарства працюють зовсім не так, як великі агрохолдинги. Дуже часто керівник фермерського господарства одночасно є агрономом, механізатором чи комбайнером. Якщо така людина буде мобілізована, господарство фактично припинить свою діяльність. Це означає не лише втрату врожаю, а й робочих місць, податків та економічної стабільності сільських громад.
— Які зміни Ви пропонуєте?
— Насамперед пропонуємо залишити мінімальну площу господарства на рівні 100 гектарів. Для порівняння, в окремих областях України цей показник ще нижчий. Також пропонуємо встановити реалістичні вимоги щодо кількості найманих працівників — від трьох до п’яти осіб. Крім того, необхідно врахувати наслідки посухи та фактичні погодні умови під час оцінки показників урожайності. Не можна вимагати однакових результатів після надзвичайно складного для аграріїв року.
— У своєму виступі Ви згадували і про проблему мобілізації працівників ще на початку повномасштабної війни. Чому це важливо?
— Тому що саме аграрії були серед тих, хто одним із перших став на захист України. Багато механізаторів, трактористів, водіїв уже у 2022 році були мобілізовані до війська. У результаті ці підприємства сьогодні мають набагато менше працівників, але під час визначення квот на бронювання ця обставина фактично не була врахована. Виходить, що господарства, які ще чотири роки тому втратили своїх людей, сьогодні опинилися у менш вигідному становищі, ніж ті, де мобілізація відбулася значно пізніше.
— Наскільки серйозною є ситуація для аграріїв області?
— Вона справді непроста. Ми маємо наслідки посухи, постійне зростання вартості пального, добрив, засобів захисту рослин, дефіцит кваліфікованих працівників. Але попри всі труднощі фермери продовжують працювати, вирощувати врожай, виплачувати орендну плату власникам паїв, сплачувати податки. Саме тому сьогодні вони потребують не додаткових перешкод, а державної підтримки.
— Чому це питання важливе не лише для фермерів?
— Тому що фермерське господарство — це основа життя багатьох сіл. Якщо господарство припиняє працювати, громада втрачає робочі місця, податкові надходження та можливість фінансувати соціальну сферу. Це вже питання не лише аграрної політики, а й економічної безпеки регіону.
— Як відреагували депутати обласної ради?
— Я вдячний депутатському корпусу за підтримку. Депутатський запит був підтриманий на пленарному засіданні. Це свідчить про розуміння важливості проблеми незалежно від політичних поглядів.
— Яких результатів Ви очікуєте після направлення запиту до обласної військової адміністрації?
— Сподіваюся на конструктивний діалог і виважене рішення. Ми не просимо жодних привілеїв. Ми просимо врахувати реальні умови, у яких сьогодні працює малий аграрний бізнес. Наше завдання — знайти баланс між потребами оборони держави та необхідністю зберегти фермерські господарства, які забезпечують продовольчу безпеку, робочі місця та розвиток громад. Саме такий підхід сьогодні буде справедливим і державницьким.
