У Кіровоградській області набули чинності нові критерії визначення підприємств агропромислового комплексу, які можуть бути віднесені до критично важливих для функціонування економіки та отримати право на бронювання працівників. Порівняно з попередньою редакцією документа окремі вимоги до сільськогосподарських підприємств стали жорсткішими.
Зокрема, мінімальна площа земель, що перебувають в обробітку підприємства, збільшена зі 100 до 200 гектарів. Також зросла вимога щодо мінімальної суми сплачених податків, зборів та інших обов’язкових платежів — із 3200 до 3800 гривень на один гектар земель сільськогосподарського призначення.
Крім цього, удвічі збільшено мінімальний валовий збір зернових культур — із 500 до 1000 тонн.
Напередодні затвердження нових критеріїв, 30 червня, голова Кіровоградської обласної партійної організації ВО «Батьківщина» Олександр Чорноіваненко направив начальнику Кіровоградської обласної військової адміністрації офіційне звернення з пропозиціями щодо змін до документа. За його словами, вони були напрацьовані спільно з аграріями області та підтримані депутатами Кіровоградської обласної ради.
Втім, уже 2 липня було оприлюднено нову редакцію критеріїв, у якій, за словами політика, жодна із запропонованих змін не була врахована.
«Це були не особисті побажання, а позиція людей, які сьогодні працюють у полі, забезпечують продовольчу безпеку країни, сплачують податки та щодня підтримують наших захисників. Більше того, ці пропозиції були підтримані депутатами Кіровоградської обласної ради під час пленарного засідання. Тобто це була офіційна, консолідована позиція представницького органу області», — зазначив Олександр Чорноіваненко.
Він наголосив, що після аналізу оприлюдненого документа стало зрозуміло: пропозиції аграрної спільноти не знайшли відображення в остаточній редакції.
«Жодна з пропозицій не була врахована головою обласної військової адміністрації. Жодна. Виходить, що не лише голос фермерів, а й рішення обласної ради були фактично проігноровані», — заявив він.
За словами Чорноіваненка, рішення, які визначають умови роботи аграрних підприємств в умовах воєнного стану, мають ухвалюватися після широкого обговорення з представниками галузі.
«Мені прикро, що замість відкритого діалогу ми отримали формальний підхід. Адже йдеться не про політику, а про можливість працювати, зберігати виробництво, виплачувати заробітну плату, підтримувати громади та армію. Переконаний, що рішення, які безпосередньо впливають на життя аграріїв, мають ухвалюватися з урахуванням думки тих, хто представляє людей на місцях, та самих виробників. Ігнорування узгоджених пропозицій депутатського корпусу не сприяє ні довірі, ні ефективному управлінню», — наголосив він.
Політик додав, що й надалі відстоюватиме інтереси аграріїв Кіровоградщини та виступатиме за відкритий діалог між владою і представниками сільськогосподарської галузі.
