Верховна Рада ухвалила законопроєкт №13704-д, який передбачає нові гарантії для військовослужбовців у питаннях лікування, реабілітації, протезування та фінансового забезпечення. Документ підтримали 308 народних депутатів. Про те, що саме зміниться для захисників і чому цей закон був необхідний, розповів голова Кіровоградської обласної організації ВО «Батьківщина» Олександр Чорноіваненко.
— Олександре Олександровичу, чому ухвалення цього законопроєкту є важливим саме зараз?
— Тому що за кожною цифрою, кожною нормою цього закону стоїть конкретна людина. Військовий, який отримав поранення, переніс операцію, проходить складну реабілітацію або повернувся з полону, не повинен одночасно боротися ще й із бюрократичною системою.
Держава має бути поруч із захисником не лише тоді, коли він бере до рук зброю. Вона повинна забезпечити його і після поранення — лікуванням, реабілітацією, фінансовою підтримкою та можливістю повернутися до повноцінного життя.
Саме на це спрямований законопроєкт №13704-д.
— Які зміни військові відчують найперше?
— Передусім це стосується фінансової підтримки. Під час лікування та реабілітації військовослужбовцю мають зберігатися всі передбачені виплати — незалежно від того, де він лікується: в Україні чи за кордоном.
Окрім того, передбачені додаткові щомісячні виплати. 50 тисяч гривень — у разі тривалого лікування, 100 тисяч — при тяжких пораненнях, полоні, зникненні безвісти або інтернуванні.
Це принципово важливо, адже поранення змінює життя не лише самого військового, а й усієї його родини.
— Закон також стосується тривалого лікування. У чому тут новація?
— Раніше саме тривале лікування могло ставати проблемою для військового. Людина ще потребує медичної допомоги, але виникають питання щодо термінів, документів, продовження лікування.
Нові положення передбачають можливість лікуватися понад 12 місяців за державний кошт. Якщо медичний стан потребує подальшого відновлення, військовий не повинен залишатися без допомоги лише через формальні часові обмеження.
Так само передбачається продовження безоплатної реабілітації при хронічних станах.
— Окреме питання — ВЛК. Що зміниться тут?
— Для військових, які лікуються за кордоном, передбачається можливість дистанційного проходження ВЛК. Це значно спрощує процедуру для людей, які фізично не можуть приїхати в Україну лише для проходження комісії.
Ще один принциповий момент — військовослужбовця не можна буде повернути до частини без відповідного рішення ВЛК.
Тобто медичний стан людини має бути визначальним, а не формальність чи бюрократична процедура.
— Чи враховує закон проблеми військових, які повернулися з полону?
— Так. Документ розширює підстави для встановлення інвалідності після полону. І це надзвичайно важливо.
Полон — це важке випробування, наслідки якого можуть проявлятися не одразу. Держава повинна враховувати весь спектр проблем, із якими стикається людина після повернення.
— Значна частина законопроєкту присвячена протезуванню. Що тут зміниться?
— Найважливіше — військовий має отримати реальне право на якісне протезування за державний кошт.
Передбачається можливість самостійно обирати фахівця та виробника протеза. Також передбачена компенсація, якщо людина самостійно придбала необхідний протез.
Але я б звернув увагу ще на один принцип. Йдеться не лише про те, щоб забезпечити людину протезом після ампутації. Система має максимально працювати на те, щоб кінцівку, якщо це можливо, зберегти.
Тобто рання реабілітація, сучасна хірургія, профілактика ампутацій — усе це має бути частиною системи допомоги.
— Юлія Тимошенко назвала цей документ першим комплексним законопроєктом, який охоплює «больові» взаємини між державою і військовими. Чому саме комплексність тут важлива?
— Тому що проблеми військового не існують окремо одна від одної.
Якщо людина отримала поранення, їй потрібне лікування. Потім — реабілітація. Можливо, протезування. Паралельно родина має отримувати фінансову підтримку. Виникають питання ВЛК, документів, подальшої служби, інвалідності.
Не можна вирішувати лише один із цих пунктів і говорити, що проблему вирішено.
Юлія Тимошенко та її команда тривалий час працювали над цим питанням, спілкувалися з військовими, ветеранами, медиками, громадськими організаціями, профільними міністерствами. Тому цей законопроєкт — це результат не одного дня роботи.
— Що, на вашу думку, має стати головним після ухвалення закону?
— Його виконання.
Ми можемо ухвалювати найкращі закони, але військовий повинен відчути їх не на папері, а в лікарні, реабілітаційному центрі, під час проходження ВЛК, отримання виплат чи протеза.
Наші захисники вже заплатили за Україну надзвичайно високу ціну. Тому держава не має права змушувати їх після фронту проходити ще один фронт — боротьбу за власні права.
— Яке головне послання ви хотіли б сьогодні передати військовим та їхнім родинам?
— Ви не самі.
Україна повинна пам’ятати про кожного, хто її захищає. І наша відповідальність — зробити так, щоб слова «дякуємо за службу» мали за собою конкретні дії.
Лікування, реабілітація, протезування, фінансова підтримка — це не привілеї. Це обов’язок держави перед тими, хто захищає її незалежність.
Законопроєкт №13704-д підтримали 308 народних депутатів. За ініціативи «Батьківщини» документ також вирішили невідкладно направити на підпис Президенту України. Тепер важливо, щоб передбачені ним гарантії якнайшвидше запрацювали на практиці.
