Президентські вибори 2010 року стали однією з ключових точок новітньої історії України.
Таку думку висловив політолог Viktor Taran, аналізуючи події другого туру голосування.
За його словами, суспільство часто шукає причини нинішніх викликів у різних історичних рішеннях — від ядерного роззброєння до відмови від активного курсу на НАТО у 2000-х роках. Втім саме 2010 рік, переконаний експерт, став моментом, наслідки якого Україна відчуває донині.
Питання легітимності та довіри
Таран наголошує, що вибори 2010 року супроводжувалися масштабними порушеннями, зокрема на території Донбасу. Він зазначає, що тоді ці факти не отримали належної оцінки з боку суспільства та політичних інституцій.
Політолог звертає увагу: якщо аналізувати результати голосування без урахування територій, які згодом опинилися під окупацією, підтримка демократичного курсу була переважною, а значна частина громадян проголосувала за Юлія Тимошенко.
Після обрання президентом Віктор Янукович, за словами Тарана, почалися процеси, що призвели до концентрації влади, зміни балансу інституцій та політичних переслідувань опозиції.
Уроки для сьогодення
Політолог підкреслює: фальсифікації виборів рідко сприймаються як катастрофа одразу. Вони виглядають як тимчасова політична боротьба. Проте саме з таких рішень починається руйнування довіри до державних інституцій.
«Без довіри держава стає крихкою, навіть якщо зовні здається стабільною», — зазначає експерт.
Голова Кіровоградської обласної організації ВО «Батьківщина» Олександр Чорноіваненко наголосив, що уроки 2010 року залишаються актуальними.
«Історія показує: коли вибір громадян не захищений, країна входить у період нестабільності. Ми вже бачили, чим завершуються спроби політичного реваншу та переслідування опозиції. Україна заплатила надто високу ціну — територіями, економічними втратами та людськими життями», — зазначив він.
За словами Чорноіваненка, головний висновок із подій того періоду — необхідність зберігати довіру до демократичних процедур та не допускати повторення помилок минулого.
