Верховна Рада підтримала законопроєкт №15122 про корпоратизацію Східного гірничо-збагачувального комбінату. Документ має захистити підприємство від банкрутства на три роки та створити умови для його інтеграції в систему НАЕК «Енергоатом». У «Батьківщині» називають це необхідним кроком для збереження стратегічного підприємства, однак попереджають: за подальшими рішеннями держави необхідно пильно стежити.
Східний гірничо-збагачувальний комбінат — одне з ключових підприємств української уранової галузі. Його проблеми мають не лише корпоративний чи фінансовий характер. Від стабільної роботи комбінату залежать тисячі працівників, їхні родини, місцеві бюджети та розвиток громад.
Саме тому парламентське рішення щодо корпоратизації має значення не лише для підприємства, а й для енергетичної безпеки України.
Що передбачає рішення парламенту
Фракція «Батьківщина» підтримала законопроєкт №15122. Один із ключових моментів — після корпоратизації 100% акцій Східного ГЗК мають перейти до НАЕК «Енергоатом».
Таким чином, комбінат залишатиметься у державній власності, а його інтеграція до структури «Енергоатому» має стати основою для створення вертикально інтегрованої державної системи атомної енергетики.
Ще один важливий пункт — захист підприємства від процедури банкрутства на три роки. За цей час держава має отримати можливість провести фінансове оздоровлення комбінату та визначити довгострокову модель його роботи.
Заступник керівника фракції «Батьківщина» Сергій Соболєв наголосив, що нинішній законопроєкт багато в чому продовжує концепцію, яку свого часу реалізовував уряд Юлії Тимошенко для збереження Східного ГЗК як єдиного комплексу з видобутку та переробки уранової руди.
Чому корпоратизацію називають вимушеним кроком
Водночас у «Батьківщині» не приховують критичного ставлення до того, як держава управляє окремими вже корпоратизованими підприємствами.
Народний депутат Олексій Кучеренко зазначив, що досвід «Нафтогазу», «Укренерго», «Центренерго» та інших компаній демонструє: сама зміна форми власності чи управління не робить державне підприємство ефективним.
Проте щодо Східного ГЗК ситуація особлива.
За словами Кучеренка, нині корпоратизація є фактично одним із небагатьох механізмів, який дозволяє не допустити банкрутства комбінату та зберегти робочі місця для понад 3,5 тисячі людей.
Що кажуть на Кіровоградщині
Голова Кіровоградської обласної організації ВО «Батьківщина» Олександр Чорноіваненко наголошує, що для регіону майбутнє Східного ГЗК має безпосереднє соціально-економічне значення.
«Ми говоримо не просто про підприємство та його борги. Ми говоримо про тисячі працівників, їхні сім’ї, громади та місцеві бюджети. Тому банкрутство Східного ГЗК стало б ударом не лише по підприємству, а й по людях, які від нього залежать», — зазначив Чорноіваненко.
За його словами, підтримка законопроєкту була необхідною саме для того, щоб не допустити найгіршого сценарію.
«Це можливість зупинити рух до банкрутства і дати підприємству час для відновлення. Але три роки — це не привід відкласти проблему. Це час для конкретних рішень: фінансового оздоровлення, розвитку виробництва, збереження колективу та інтеграції в систему української атомної енергетики», — підкреслив він.
«Державний актив не повинен зникнути»
Окреме питання — контроль за державним майном після корпоратизації.
У «Батьківщині» наголошують, що підтримка законопроєкту не означає безумовної підтримки будь-яких подальших управлінських рішень.
«Для нас принципово, щоб Східний ГЗК залишався державним активом. Корпоратизація не може стати механізмом прихованої приватизації чи виведення майна. Ми будемо контролювати, як реалізовуватимуться положення закону і що відбуватиметься з підприємством далі», — заявив Олександр Чорноіваненко.
Водночас інтеграція Східного ГЗК до «Енергоатому» може мати значення для всієї країни. Власний видобуток і переробка уранової сировини є важливою складовою енергетичної незалежності України.
Тож нинішня корпоратизація — це лише перший крок. Наступні три роки покажуть, чи зможе держава перетворити рішення парламенту на реальний план порятунку та розвитку Східного ГЗК.
Для Кіровоградщини результат має бути конкретним: підприємство працює, люди мають роботу, громади отримують податки, а стратегічний актив залишається у власності держави.
