Понад 3,5 тисячі працівників, бюджети громад та стратегічний урановий ресурс України — усе це опинилося в центрі уваги після рішення Верховної Ради щодо майбутнього Східного гірничо-збагачувального комбінату. 19 серпня парламент підтримав законопроєкт №15122 про корпоратизацію підприємства. «Батьківщина» проголосувала «за», але водночас заявила про необхідність жорсткого контролю за тим, що відбуватиметься із комбінатом далі.
Для Кіровоградщини це рішення має особливу вагу. Східний ГЗК — це не лише одне з ключових підприємств уранової галузі України. Це робочі місця, зарплати, податки та економічна стабільність громад, пов’язаних із діяльністю комбінату.
Саме тому головним питанням сьогодні стає не сама корпоратизація, а те, чи зможе вона реально врятувати підприємство від банкрутства та дати йому перспективу розвитку.
Фракція «Батьківщина» одностайно підтримала законопроєкт №15122. Заступник керівника фракції Сергій Соболєв наголосив, що нинішня модель багато в чому продовжує підхід, який свого часу реалізовував уряд Юлії Тимошенко для збереження Східного ГЗК як єдиного комплексу з видобутку та переробки уранової руди.
Після корпоратизації 100% акцій комбінату мають перейти до НАЕК «Енергоатом». Таким чином держава зберігає повний контроль над підприємством, а сам Східний ГЗК має стати частиною вертикально інтегрованої системи атомної енергетики.
Для України це має і стратегічне значення. Власне виробництво та переробка уранової сировини є одним із елементів енергетичної незалежності держави.
Водночас депутати «Батьківщини» застерігають: зміна статусу підприємства сама по собі не вирішить його проблем.
Олексій Кучеренко звернув увагу на досвід інших державних компаній, де корпоратизація не стала гарантією ефективного управління. Проте у випадку Східного ГЗК, за його словами, нині це фактично один із небагатьох механізмів, який дозволяє уникнути банкрутства та зберегти підприємство.
Олександр Чорноіваненко: «Кіровоградщина не може дозволити собі втратити Східний ГЗК»
Голова Кіровоградської обласної організації ВО «Батьківщина» Олександр Чорноіваненко наголошує, що для області наслідки ситуації навколо Східного ГЗК можуть бути значно ширшими, ніж проблеми одного підприємства.
«За цифрою у 3,5 тисячі працівників стоять 3,5 тисячі родин. За податками підприємства — бюджети громад, які повинні фінансувати школи, медицину, благоустрій та інші потреби людей. Тому для Кіровоградщини питання Східного ГЗК — це питання економічної стабільності та майбутнього наших громад», — зазначив Чорноіваненко.
За його словами, підтримка законопроєкту — це передусім можливість не допустити найгіршого сценарію.
«Ми голосуємо за шанс врятувати підприємство. Але цей шанс держава повинна використати максимально ефективно. Нам потрібні не просто нові документи й новий статус, а працюючий Східний ГЗК, збережені робочі місця та чітка стратегія розвитку», — підкреслив він.
Окремо Чорноіваненко наголосив на необхідності контролю за державним майном.
«Ми не дамо перетворити корпоратизацію на шлях до втрати державного активу. 100% акцій мають залишатися під контролем держави, а інтереси працівників і громад Кіровоградщини повинні бути враховані. Будемо стежити за кожним рішенням, яке стосуватиметься подальшої долі комбінату», — заявив голова обласної організації «Батьківщини».
Закон передбачає захист підприємства від процедури банкрутства на три роки. Саме цей період має стати вирішальним для його фінансового оздоровлення, інтеграції до «Енергоатому» та формування подальшої моделі роботи.
Для Кіровоградщини тепер важливо, щоб три роки не перетворилися на чергове відтермінування проблем. Якщо держава справді хоче зберегти стратегічне підприємство, цей час має бути використаний для конкретних дій — стабілізації роботи, розвитку виробництва та гарантування майбутнього його працівників.
