У Верховній Раді лідерка фракції «Батьківщина» Юлія Тимошенко виступила з черговою критичною заявою щодо проєкту державного бюджету на 2026 рік.
Вона назвала документ «небезпечним для України» та таким, що містить корупційні ризики, які можуть дорого коштувати державі.
Політикиня наголосила, що в умовах війни країна потребує максимально чесного та ефективного фінансового плану, однак запропонований урядом варіант, за її словами, цього не забезпечує.
Основні претензії Тимошенко до проєкту бюджету:
Плановані 175 млрд грн, які мають бути перераховані Нацбанку, Тимошенко назвала «вигаданим боргом», через який державні кошти можуть потрапити в систему комерційного банківського обігу замість соціальних та оборонних потреб.
У проєкті збережено пенсії, що «не покривають навіть третини прожиткового мінімуму». Вона підкреслила, що така ситуація неприпустима під час війни, коли люди похилого віку опинилися у найвразливішому становищі.
45 млрд грн, що закладено на курсову різницю, політикиня назвала штучним фінансовим маневром. На її думку, ці кошти могли б бути спрямовані на закупівлю та виробництво українського озброєння.
Тимошенко також вказала, що реальні закупівлі української оборонної продукції становлять лише 19% можливого обсягу, що, на її думку, негативно впливає на обороноздатність країни.
Фракція «Батьківщина» оголосила, що в такому вигляді бюджет підтримувати не буде.Голова Кіровоградської обласної організації ВО «Батьківщина» Олександр Чорноіваненко також прокоментував виступ Тимошенко. Він наголосив, що оприлюднені нею зауваження мають бути розглянуті на професійному рівні.
«Сьогодні, коли кожна гривня має працювати на перемогу та підтримку людей, важливо дуже уважно підійти до формування бюджету. Аргументи, озвучені Юлією Володимирівною, є суттєвими й потребують ретельного аналізу. Ми підтримуємо підхід, коли бюджет доопрацьовується з урахуванням критичних зауважень, щоб він був справді дієвим», — зазначив Чорноіваненко.
У регіональній організації «Батьківщини» підкреслили, що розраховують на відповідальну роботу уряду та парламенту над фінальним варіантом документа, який би відповідав реальним потребам країни та громад.
