Лептоспіроз — гостра інфекційна хвороба, що характеризується лихоманкою, ураженням нирок, печінки, нервової системи. Збудник — лептоспіри — тривалий час зберігається у воді та ґрунті, гине при кип'ятінні і дії дезінфікуючих засобів.
Розрізняють два типи вогнищ лептоспірозу — природний і антропургічний. У природних вогнищах джерелом збудника інфекції є гризуни, комахоїдні, парнокопитні, хижі тварини багатьох видів, меншою мірою птахи. Найбільше — миші, полівки, ондатри. У антропургічних вогнищах джерела збудників інфекції — велика і дрібна рогата худоба, свині, коні, собаки, а також хатні миші, щури.
Клінічна картина
Людина найчастіше заражається при контакті шкірних покривів і слизових оболонок з водою, яка була забруднена виділеннями тварин. Також зараження можливе при контакті з вологим ґрунтом, при забої і розрубуванні м'яса заражених тварин, унаслідок вживання забруднених виділеннями інфікованих гризунів деяких харчів (молоко тощо).
Найчастіше воротами інфекції є шкіра людини, причому лептоспіри можуть проникати при мінімальних її ушкодженнях. Тому зараження настає навіть при дуже короткочасному контакті з водою, в якій містяться лептоспіри, при цьому на місці проникнення інфекції ніяких запальних проявів не виникає. Крім цього, збудник може проникнути в організм людини через кон'юнктиву очей або слизові оболонки органів травлення. Надалі, лептоспіри просуваються лімфатичними шляхами, також не викликаючи ніяких запальних змін як в регіональних лімфатичних вузлах, так і в лімфатичних судинах. Лептоспіри легко долають лімфатичні вузли і розносяться в різні тканини і органи (найчастіше в нирки, легені, селезінку, печінку, центральну нервову систему), в яких відбувається накопичення, а також подальше розмноження лептоспір.
Для більшості хворих на лептоспіроз прогноз цілком сприятливий. Після тривалої лихоманки (від п'яти до дванадцяти діб) температура поступово знижується до норми, загальний стан хворого поліпшується, симптоми регресують, відновлюється діурез, сходить жовтяниця. Тривалість хвороби зазвичай складає від трьох до чотирьох тижнів.
Ускладнення
Можливий розвиток гострої ниркової недостатності, міокардиту, менінгіту, поліневриту, іридоцикліти, а також ускладнень, зумовлених вторинною мікрофлорою (пневмонії, отиту, пієлітах).
Діагноз встановлюють на підставі клінічної картини, епідеміологічного анамнезу (знаходження в умовах можливого контакту із збудником захворювання) і даних серологічного та бактеріологічного досліджень.
Передусім хворого потрібно госпіталізувати в стаціонар. Особливу увагу при догляді за хворим слід приділити виявлення початкових ознак інфекційно-токсичного шоку і ниркової недостатності.
Раннє призначення антибіотиків є основним методом лікування цього захворювання. Крім цього, використовують введення специфічного імуноглобуліну. Для лікування людей з важкими формами лептоспірозу, які до того ж ускладнені нирковою недостатністю, застосовують патогенетичну терапію. Лікування проходить найбільш ефективно в тому випадку, якщо його було розпочато не пізніше ніж через три-чотири дні з моменту початку захворювання. І навпаки, чим пізніше розпочато специфічне лікування, тим гірше стає прогноз для пацієнтів.
Профілактика лептоспірозу
Ветеринарно-санітарні заходи є важливими профілактичними методами. Вони передбачають виявлення і лікування хворих тварин, проведення дератизації гризунів. Запобігти поширенню збудника допомагає лептоспірозна вакцина, яку роблять людям і тваринам. Забороняється використовувати воду з забруднених джерел!
НМЦ ЦЗ та БЖД Кіровоградської області
