Рівно два роки тому, коли вже сепаратисти активно почали окуповувати території Донбасу, а армії не вистачало підтримки, – з’явився 42-й батальйон територіальної оборони. Зараз його перепрофільовано в окремий мотопіхотний батальйон «Рух Опору». Тоді він майже повністю формувався із добровольців і на схід поїхало більш як 600 чоловік.
Зустріч демобілізованих бійців відбулась у Ковалівськму парку. Звідти пішою ходою, під музику духового оркестру, колона рушила до меморіалу загиблих воїнів АТО. В руках учасники ходи тримали державну символіку та квіти.
За два роки формування втратило 30 своїх побратимів. Один боєць і досі перебуває в полоні, а ще один вважається безвісти зниклим.
– Бойовий шлях у зоні АТО батальйону почався з охорони штабу АТО в Краматорську, а в подальшому батальйон залучався до окремих операцій – говорить боєць 42-го батальйону Іван Погорелий
28-го серпня 2014-го року для всього батальйону вважається чорним днем. За добу, в районах Іловайська та Дебальлцево формування втратило дванадцять своїх вояків. Місцева легенда – Юрій Лазарьонок, родом з Кам’янського (колишній Дніпродзержинськ), до 42-го батальйону пішов добровольцем. Того ж таки 28-го, Воюючи на Дебальцівському плацдармі, чоловік прийняв бойове хрещення, отримав поранення та потрапив до полону сепаратистів. Захопили чоловіка бойовики першого козачого полку Дрьомова. По сепаратиським новинам ЛНР навіть показували відеосюжет з допитом Юрія. В неволі Юрій пробув півроку. За цей час чоловіка кілька разів хотіли розстріляти і навіть вже вішали. Втекти від бойовиків вдалось за допомогою небайдужих місцевих жителів.
[widgetkit id=1304]
Серед півтисячі чоловіків 42-го батальйону, до оборони українських територій долучились і троє тендітних дівчат. Світлана Самсонова, розповідає, що три місяці пробула в так званому Дебальцівському кармані. В чоловічому оточені відчували себе комфортно, але всі жахи війни тепер хочеться забути.
Батальйон приймав участь у боях біля таких пунктів як Горлівка, Дебальцево, Іловайськ, Савур Могила, Старобільськ. У зоні бойових дій, батальйон пробув 20 місяців і нині в зоні АТО не перебуває.
– Те завдання, для якого було сформовано батальйон, – він виконав. Він був створений для війни, він воював. Ми стримували агресію, заплатили свою своєю кров’ю і пораненими хлопцями – сказав командир батальйну в період з 29.09.2014 по 30.06.2015 Костянтин Заіченко.
Дійшовши до Фортечних валів деяких бійців батальйону нагородили обласними медалями. Їх вручали голова обласної ради Олександр Чорноіваненко та голова ОДА Сергій Кузьменко. Поклавши квіти до портретів загиблих вояків, чоловіки пообіцяли: уразі наступальних дій на сході, готові знову взяти до рук зброю.
