Фотовиставка «Крiзь об’єктив: жiночi образи очима єлисаветградських фотографiв» iз зiбрання вiдомого кропивницького колекцiонера Юрiя Тютюшкiна вiдкрилася у вiддiлi краєзнавства Обласної унiверсальної наукової бiблiотеки iменi Дмитра Чижевського.
На цих пожовклих свiтлинах час зупинився назавжди. Багатьом фотографiям бiльше ста рокiв, вони зробленi переважно в кiнцi ХIХ – на початку ХХ столiття, інформує Златопіль.
Юрiй Тютюшкiн майже все життя займається колекцiонуванням, в його колекцiї багато об’єктiв давнини. Кожен з них має свою iсторiю потрапляння.
«Цi фотознiмки дiстаються менi по-рiзному. Частина фактично зi смiтника – люди часто просто позбавляються старих фотографiй. Але я вважаю, що їх треба показувати людям», – розповiв колекцiонер на презентацiї виставки.
Майже всi свiтлини з колекцiї Юрiя Тютюшкiна – не iдентифiкованi. Вдалося розпiзнати лише декiлькох людей. Наприклад, Елеонору Якiвну Лайєр – дружину власника пивоваренного заводу в Єлисаветградi, Генрiха Генрiховича Лайєра. Його завод був на мiсцi нинiшнього олiяжиркомбiнату.
Такi фотолистiвки замовляли для того, щоб вiдправити близьким та друзям з листом на зворотi. Привертає увагу простота i в той же час вишуканiсть в одязi героїнi свiтлини: ми не бачимо дорогих прикрас, тому що прикраси багатi панi одягали лише ввечерi, коли йшли до театру. I в той же час Елеонора Якiвна одягнута за останньою французькою модою: вишуканий капелюшок, парасолька з чудернацькою ручкою, сумочка та квiтка на сукнi.
На початку ХХ столiття в Єлисаветградi дiяло бiльше двадцяти фотосалонiв. Найпопулярнiшими були фотомайстернi Еммануїла Плетцера, Iзраїля Брiля, Давида Харлаба.
«Ранiше фотографiя – це була забава не з дешевих, – розповiв краєзнавець Володимир Полiщук. – Тому на знiмках, зазвичай, фiгурують досить заможнi люди. Це i молодi дiвчата, гiмназистки, замiжнi жiнки, на деяких свiтлинах жiнки одягненi в українськi костюми. Серед сотнi фотознiмкiв є вiдомi жiнки, а є зовсiм простi городянки, iмена яких вже забутi, стертi плином часу. Лишилися тiльки цi образи, де люди живуть своїм звичним життям: про щось мрiють, щось прагнуть…»
Прикрасив фотоекспозицiю раритетний дерев’яний пластинковий фотоапарат, який свого часу бiблiотецi подарував фотохудожник Володимир Мощинський. Пiд час презентацiї Володимир Миколайович розповiв, що вiн колекцiонує фотоапарати i що саме цей дiстався в подарунок вiд чоловiка доньки. Вiн згадав про своїх нащадкiв, про емоцiйний зв’язок iсторiї родини зi старими свiтлинами, «коли вдивляєшся в цi фотографiї, вiдчуваєш певну енергетику того часу».
Переглядаючи старi фотографiї завжди дуже цiкаво дивитись костюми, зачiски, взуття, побут, словом, весь антураж, в якому вони фотографувались. Вражає висока якiсть i майстернiсть оформлення. На багатьох фотокартках, якi представленi на виставцi, є «персональнi» паспарту з фiрмовими малюнками, на яких вказане прiзвище фотографа, адреса майстернi, а iнодi – телефонний номер закладу, вказування на зберiгання негативу. На зворотi паспарту нерiдко можна побачити зображення медалей з портретами пiонерiв фотографiї: Нiсефора Ньєпса, Луї Дагера, Вiльяма Генрi Фокс Тальбота. Це, зазвичай, робилося, щоб додати престижу ательє.
Вiддiл рiдкiсних книг представив видання, за якими осягали таємницi фотографування бiльше ста рокiв тому. Наприклад, науково-популярне видання 1865 року «Популярное руководство к фотографии на коллодионе, содержащее в себе способы получения негативов и позитивов на мокром и сухом коллодионе, стереоскопических изображений, позитивных рисунков на бумаге и т. п.» Вана Монкова.
У 1892 роцi виходив «Фотографический ежегодник» П. М. Дємєнтьєва.
У 1898 М. Круковський видав «Самоучитель фотографии и приготовление картин для волшебного фонаря: Краткий практический курс для фотогорафов-любителей» , а вже у 1912 роцi безкоштовним додатком до журналу «Наша охота» вийшла робота С. А. Бутурлiна «Охота с камерой: Фотографирование живой природы».
Вiдгуки гостей презентацiї були дуже гарнi i емоцiйнi. Ось, що написала на ФБ сторiнцi панi Наталiя Бурдiян: «Це зворушливо, трошки сумно i дуже цiкаво. Цi обличчя, зачiски, костюми… Ти нiби пiрнаєш в ту епоху, щось примiряєш на себе, порiвнюєш. Вiдчуття надзвичайнi! Юрiй Володимирович справжнiй фанат своєї справи! Його захопленiсть, енергiя та наполегливiсть просто вражає. Вiн розказав, як починалась та створювалась його унiкальна колекцiя. Це не перша виставка i, сподiваюсь, ми побачимо ще свiтлини та листiвки на iншу тематику. З нетерпiнням чекаємо!»
Виставка працюватиме в бiблiотецi Чижевського до кiнця квiтня.
