Із 1 листопада на водоймах Кіровоградщини починає діяти сезонна заборона на вилов риби та раків у зимувальних ямах.
Про це пише Суспільне, інформує Златопіль.
Обмеження триватиме до початку нерестового періоду 2027 року. Загалом в області визначили 28 таких ділянок.
Чому вводять обмеження
Зимувальні ями — це найглибші ділянки водойм, куди риба переміщується з настанням холодів. У цей час її активність знижується, вона збирається у великі зграї та стає менш рухливою. Тому вилов у таких місцях може завдати значної шкоди водним біоресурсам.
Де розташовані зимувальні ями
Три зимувальні ями визначили безпосередньо у Кропивницькому. Дві з них розташовані на річці Інгул: за комунальним підприємством «Теплоенергетик» та за Новомиколаївським пляжем у мікрорайоні Стара Балашівка. Ще одна — на річці Сугоклія, біля греблі у парку Перемоги.
В інших громадах області зимувальні ділянки є на річках Інгулець, Південний Буг, Велика Вись, Мала Вись, Синиця, Синюха, Плетений Ташлик, Чорний Ташлик, Бешка, Березівка, а також на Кременчуцькому водосховищі.
Зокрема, одна із зимувальних ям розташована поблизу Світловодська.
Де та якими знаряддями можна рибалити
Заборона стосується лише визначених зимувальних ям. На інших ділянках водойм рибалити дозволено, однак із дотриманням встановлених правил.
Зокрема, можна використовувати:
-
зимові вудки та жерлиці всіх видів з льоду;
-
донні й поплавкові вудки та спінінги — за відсутності льодового покриву.
Загальна кількість гачків не повинна перевищувати семи на одного рибалку.
Також у період від льодоставу до скресання криги заборонено використовувати знаряддя лову з гачками, у яких відстань від цівки до кінчика жала перевищує 10 міліметрів.
Яке покарання загрожує порушникам
За порушення правил рибальства передбачена адміністративна відповідальність. За частиною третьою статті 85 Кодексу України про адміністративні правопорушення штраф може становити до 170 гривень.
Якщо рибалка використовує заборонені знаряддя лову, штраф за частиною четвертою цієї статті може сягнути 680 гривень із конфіскацією знарядь.
У випадках незаконного вилову, що завдав істотної шкоди, можлива й кримінальна відповідальність за статтею 249 Кримінального кодексу України. Найсуворіше покарання за нею — до трьох років позбавлення волі.
Початок нерестової заборони у 2027 році визначатимуть окремо, зважаючи на погодні умови та температуру води й повітря.
