Історія все частіше зробивши повне коло повертає нас до подій сивої давнини, коли за право буди вільними від чужих думок, бажань та устремлінь доводилось відстоювати кров’ю тисяч наших співвітчизників. Однак навіть у часи коли Росія вже вже вчетверте принесла війну на наші землі, українці не забувають свого історичного минулого, відзначивши символічною ходою День Соборності України. Стартувала хода від площі Богдана Хмельницького, за часів гетьманування якого, про Україну, як повноправну та повноцінну учасницю світової держаної спільноти заговорили у всьому світі. Пройшовши вулицею названою на честь ще одного видатного сина українського народу В’ячеслава Чорновола, що уже в новітні часи виборював право України на незалежність, колона здійснила зупинки біля пам’ятників видатному поету Тарасу Шевечнку, а також політичному та суспільному діячеві Володимиру Винниченку. Завершилась же хода біля народного меморіалу пам’яті військовим, що загинули в зоні АТО, організованого кіровоградцями у Ковалівському парку. Кожна зупинка супроводжувалась покладанням квітів до пам’ятників видатним українцям, невеличкими екскурсами в історію, виступами суспільних та політичних діячів Кіровограда, а також спільними молитвами за мирне майбутнє України.
[widgetkit id=325]
P.S. Нажаль автор не може не згадати й про декілька досить неприємних моментів, значимість котрих кожен най визначить самостійно:
1. Партійна символіка котра цього дня і за нинішніх обставин у країні виглядали вельми недоцільно;
2. Автомобіль з великим екраном «любителя Кіровограда», депутата Артема Стрижакова, котрий час від часу недоречно засвічував на весь екран десятки смайликів чи вмикав трагічні монологи під час хвилини мовчання;
3. Пафосні виступи представників духовенства Московського патріархату.
