Світлана Піскова – народна майстриня України, власниця 172 подяк та грамот, член національної спілки майстрів народного мистецтва України, що вже понад 30 років створює різноманітні солом’яні вироби, навчає ремеслу інших та бере участь у виставках.
Як зазначає мистикня, плетіння з соломи – дуже давнє ремесло. Наші пращури цінували жито, адже воно містить у собі поєднання чотирьох стихій: води, землі, вогню та вітру.
“Наші предки використовували солому як матеріал-оберіг. Якщо детально роздивитися їх спосіб життя, то був широко поширений культ зерна: ним можна було прогодуватися, нагодувати худобу, створити прикраси у вигляді намиста, сережок, побутові речі та навіть іграшки для малечі. Що вже казати про традиції у вигляді дідуха, павука, пташки….Солому використовували у зведенні будинків”.
Крім зазначених способів застосування, пані Світлана згадує солому і в кулінарній справі, оскільки в давнину солому застосовували для квашення яблук, а також як лікарський засіб, який створювали українці в давнину, роблячи “напари” та прикладаючи до ран. Існує й безліч пісень пов’язаних з житом, приказок і т.п.
Соломоплетіння прийшло у життя майстрині ще у 1987 році. Першим виробом став капелюх, що мав гладеньке покриття та був вироблений за технікою плетінки “зубатки” (до 100 видів різних плетінок):
“…аби зробити бриля, то потрібно сплести близько 25 метрів плетінки, що називається “зубатка”. Вона прокачується, а вже потім зшивається. Нитки для цього простягаються через віск, аби вони стали міцнішими”.
Крім того, процес обробки соломи займає достатньо часу: зрізати колосок потрібно поетапно. Таким чином, колір матеріалу для майбутніх виробів варіюється до 100 відтінків: від зелено-білого до коричнево-фіолетового. Після збору солому потрібно зрізати та висушити на сонці і посортувати. Далі найцікавіше – створення виробу:
“Перед тим як працювати, потрібно намочити солому гарячою водою протягом 15 хвилин, аби стеблинка була м’якенька. Потім з нею можна вже працювати. Вироби можуть бути різними: це може бути прикраса, вишивка, ткацтво, скульптура. Аби солому розрізати, то потрібно мати спеціальний різачок, завдяки якому можна розрізати її на 3,4 та 6 частин”, – ділиться Світлана Піскова.
У 2005 році майстриню запросили на фестиваль Берегиня, що проходив у м. Луцьк. Там вона познайомилась з відомою місцевою мисткинею та заслуженим майстром народної творчості України Марією Василівною Кравчук. Разом вони відвідали виставку закордоном, де обмінялися досвідом з іншими майстрами у своєму мистецтві.
“Там було дуже багато майстрів, які навчалися цьому у спеціальних закладах. Було захоплююче знаходитись у середовищі, де солоплетіння є розвиненим та досить поширеним видом мистецтва…”
Після цього у житті пані Світлани почалися насичені роки:
“Був час, коли за рік було по 15-18 виїздів…Мала змогу представляти мистецтво свого краю на різноманітних фестивалях, як от у Голій Пристані, Києві, Дніпрі, Кролевці, Харкові та інших містах України. Брала участь у днях міст. Коли приїжджала додому, то доводилося швидко поповнювати свою колекцію, аби встигнути до наступної події” – ділиться майстриня.
Зараз Світлана має власних учнів та очолює секцію по плетінню соломки у Всеукраїнському семінарі-практикумі з питань символіки та семантики в українській культурі “Зрима пісня України”, що організовують у м. Одеса. До того ж проводить майстер-класи напередодні свят для жителів селища Нової Праги, Кіровоградщини та інших областей.
“… На різдвяні свята практикуємо виготовлення дідуха, павука, пташки, янголят. В основному, щось просте, аби людина без особливих навичок змогла зробити власний виріб…Українці все-ж повертаються до своїх традицій. До прикладу, павук, якого ми плетемо, є гармонізатором простору. Раніше його підвішували до стелі та, обертаючись в різні сторони, він розвіював усі негаразди. Павука чіпляли й над молодятами, немовлятами, вважаючи його за оберіг”.
З початком війни кількість поїздок зменшилась, майстер-класи перейшли у онлайн-формат. Зараз майстриня продовжує створювати унікальні зразки та передає стародавнє ремесло охочим українцям.
Аліна Сергійчук для сайту Златопіль
